Симфонія-реквієм для солістів, хору та симфонічного оркестру на тексти Тараса Шевченка «Праведная душе…», – твір особливого звучання, написання якого припало на тяжкі місяці Майдану 2014-го. Цей опус гідно продовжує визначний музичний ряд, де попереду стоять монументальні хори Бориса Лятошинського, безцінні своєю ліричною наповненістю твори Валентина Сильвестрова, вибухово-драматичні «Страсті за Тарасом» Євгена Станковича.
Вже з перших тактів симфонія-реквієм ламає звичні слухацькі упередження. Звучання вступних фраз, у яких вгадуються алюзії до моцартівського Реквієму, формує відчуття, котре зберігається до самого кінця, – відчуття єдино вірної інтонації, щемної, зосередженої, одночасно експресивної й сповідальної.
Здається, Богдана Фроляк писала в тому стані, в якому перебувають під час роботи іконописці, стані очищення від усього суєтного. В результаті слідом за Шевченком – аудиторія відкривається стражданням і молитвам, буквально розривається між пеклом і раєм, дійсно переживає катарсис.
Згадуючи період написання, Богдана Фроляк розповідала: «Твір створювався так, ніби не мною. Маю відчуття, що це був саме той випадок, коли твоєю рукою Хтось водить»… Можливо, поруч був сам поет, точніше, зболіла душа Тараса Григоровича.
Авторка тексту Олена Корчова
