САМОБУТНІСТЬ. Хорова музика #1
Підґрунтям української професійної музичної творчості є хорова музика. Від партесного спадку барокової доби й до нашого часу вона присутня у творчості майже кожного українського композитора. Хорові твори Миколи Дилецького (XVII ст.), Артемія Веделя (XVIII ст.), Миколи Лисенка (XIX ст.), Миколи Леонтовича (ХХ ст.) та Євгена Станковича (ХХІ ст.) формують самобутність української класичної музики й окреслюють її безперервну традицію.
Спадок Бориса Лятошинського не є винятком. Композитор створив широкий і різноманітний корпус хорових творів — від обробок народних пісень до складних оригінальних композицій. Ця частина його доробку є водночас неповторною, самобутньою й глибоко вкоріненою в тяглу традицію, сформовану поколіннями українських митців.
Тяглість простежується й в історії колективу «Liatoshynskyi Capella: Choir», заснованого знаним диригентом Віктором Іконником. Хор не одразу носив ім’я композитора, однак від початку свого існування звертався до його творчості, а сам Лятошинський відвідував репетиції та концерти колективу.
