Відблиски бароко, пізнього романтизму та модернізму — такою є програма, яку презентує «Київська камерата» разом із диригентом Йорґом Цвікером. Йорґ — знаний у Європі музикант, що спеціалізується на бароко, тож його підхід до інтерпретації музичних творів завжди виважений та дбайливий. Які цікавинки він знайде у пізніших творах ХІХ та ХХ століть?
Чеський композитор Йозеф Сук є щирим продовжувачем традицій свого вчителя — Антоніна Дворжака. У його музиці структурна ясність поєднується із мрійливою лірикою, ніжною пластичністю. «Румунські народні танці» Бейли Бартока, оригінально написані для фортепіано, вражають сміливістю поводження композитора з фольклором. Він був чи не перший, хто не намагався увібрати традиційну музику у класичні шати, а навпаки — підкреслював її самобутність та енергію. І поруч із цим дві оркестрові сюїти класика барокової музики — Ґеорґа Філіпа Телемана із їхнім вишуканим, барвистим звучанням.
Програма:
І відділ
Г. Ф. Телеман (1681–1767) – Сюїта «La Bizarre» для оркестру
Ouverture
Gavotte en rondeau
Fantasie
– Увертюра-сюїта «Hamburger Ebb und Flut», TWV 55:C3
Ouverture
Sarabande: Die schlafende Thetis
Bourrée: Die erwachende Thetis
Loure: Der verliebte Neptun
Gavotte: Spielende Najaden
Harlequinade: Der schertzende Tritonus
Der stürmende Äolus
Menuett: Der angenehme Zephir
Gigue: Ebbe und Fluth
Canarie: Die lustigen Bootsleute
ІІ відділ
Й. Сук (1874–1935) – Серенада для струнних Es–Dur, op. 6
I. Andante con moto
II. Allegro ma non troppo e grazioso
III. Adagio
IV. Allegro giocoso, ma non troppo presto
Б. Барток (1881–1945) – «Румунські народні танці» для струнного оркестру, Sz. 68
№ 1. Stick Dance
№ 2. Sash Dance
№ 3. In One Spot
№ 4. Dance from Bucium
№ 5. Romanian Polka
№ 6. Fast Dance
№ 7. Fast Dance