Проєкт «Основа української гармонії»
27.07.2026
Українська класична музика – це історія нашої стійкості, свободи та неймовірної глибини, що зашифрована в нотах. На жаль, десятиліттями нашу культуру намагалися затерти, присвоїти або загнати в рамки «шароварщини» та надати їй статусу «регіональної». Проте наша музика зовсім не така – вона глибока, чуттєва та різноманітна. Українська музика ніколи не була ізольованою; вона розвивалася в абсолютному синхроні з європейськими стилями (бароко, класицизм, романтизм, модернізм), а часто й випереджала їх.
І про це ми вам якраз розповідали в рамках нашого інформаційного проєкту «Основа української гармонії».
7 днів – 7 нот – 7 (а насправді трохи більше!) видатних українських композиторів.
Протягом тижня ми щодня відкривали по одній ноті музичного звукоряду. Кожна нота – це унікальна історія, епоха та ім’я митця, який заклав фундамент нашої музичної ідентичності або підніс її до світових вершин.
Наш музичний маршрут:
- До – Микола Лисенко. Батько української класичної музики. Людина, яка довела, що українська народна пісня варта великої оперної сцени.
- Ре – Максим Березовський. «Український Моцарт» – геній, який підкорив сувору Болонську академію в Італії, але чия доля виявилася водночас величною і трагічною.
- Мі – Станіслав Людкевич. Титан західноукраїнської культури, композитор-довгожитель (прожив 100 років!), який майстерно поєднав європейський модерн із галицьким колоритом.
- Фа – Василь Барвінський. Композитор «із відродженою грою». Його ноти радянська влада спалила на подвір’ї консерваторії, але пам’ять і музику знищити не вдалося.
- Соль – Дмитро Бортнянський. Реформатор духовної музики. Його хорові концерти стали світовим еталоном гармонії, а його творами захоплювався сам Бетховен.
- Ля – Борис Лятошинський. Патріарх українського симфонізму. Людина, яка навчила українську музику мислити масштабно, драматично та сучасно, попри шалений тиск радянської цензури.
- Сі –Тріумвірат сучасності: Мирослав Скорик, Євген Станкович, Валентин Сильвестров. Фінальний акорд, де в одній ноті злилися три абсолютно різні, але однаково геніальні всесвіти. Музика, яка формує наше «тут і зараз».
Навіщо цей проєкт?
Щоб розірвати шаблони, закохати вас в українську класику та показати, що наше звукове поле – неймовірно стильне та глибоке.
Радянська імперія панічно боялася європейського вектора України. Саме тому Лятошинського цькували за «модернізм і буржуазний західний вплив», ноти Барвінського спалили, а українську музику загалом намагалися звести до рівня простеньких селянських пісеньок для радянських звітних концертів. Європейську інтелектуальність штучно замінювали на «шароварщину».
Сьогодні, виконуючи Скорика у Польщі, Сильвестрова в Німеччині чи Станковича в США, світ не відкриває для себе якусь «нову екзотичну музику». Світ просто впізнає свій власний, європейський культурний код, який так довго намагалися від нього сховати.
Не зупиняйте цей рух!
Додайте «Мелодію» Скорика, симфонії Лятошинського чи хорові концерти Бортнянського до своїх щоденних плейлистів. Слухайте українське, діліться ним із друзями та пишайтеся тим, як звучить наша нація.
Ми звучимо гордо. Ми звучимо на весь світ!
