До дня народження засновника та багаторічного головного диригента “Київської камерати” Валерія Матюхіна прозвучить особлива програма. Це твори, що складають базовий репертуар колективу і неодноразово виконувалися під орудою Матюхіна, — композиції Сильвестрова, Киви та Станковича.
З цими митцями Матюхіна обʼєднували роки дружби та творчої співпраці. А заразом ця музика формує образ українського музичного модернізму 1970–1980-х років. Саме у цей час чимало яскравих композиторів починало карʼєру, відчуваючи більше можливостей до творчих пошуків. Автори більше зверталися до фольклору (“Opera Rustica” Станковича), української історії (голод 1920-х в Камерній кантаті Киви) та переосмислення традиційної музичної спадщини (нова простота та неоромантизм Сильвестрова). Тим їхня музика звучить щиро, вразливо та по-українському.
