Твори композиторів, написані у молодому віці, як правило відрізняються безпосередністю та щирістю вислову. Такими є Перший концерт Шопена, створений, коли автору було 20 років, та Перша симфонія Брамса, ідею якої композитор виношував з 22 років. У цих творах відчувається опора композиторів на здобутки попередніх епох. Так, Шопен у своїй філігранній вишуканості взорується на Моцарта, а симфонію Брамса сучасники назвали “десятою бетховенською” — настільки молодому Брамсу близька монументальна й виважена творчість Бетховена. Та водночас у цих творах звучить власний голос молодих авторів, котрі хочуть звучати унікально та впізнавано, вдаються до творчих експериментів та шукань.
