Життя новозеландської письменниці-модерністки Кетрін Менсфілд достойне сторінок найзаплутаніших романів: мрії про музичну карʼєру, неприйняття з боку сімʼї, кілька невдалих шлюбів, відносини з письменницею Леслі Мур, нереалізоване материнство, постійні хвороби, втрата брата на війні… Якою би мала виглядати доля талановитої жінки у час, коли поруч з поступовим прийняттям жінок як рівноправних членкинь суспільства досі існували патріархальні порядки?
Свій досвід Кетрін часто переміщала у художні твори — лаконічні та багатосенсові. Один з таких — новела «Склянка чаю», де переплітається букет упереджень про жінок: накидування очікувань, якою має бути жінка, нехтування їхніми переживаннями, зневажливе ставлення як до дітей тощо. Ця проста історія отримала музичне втілення в камерній опері Мирослава Волинського, споненій лірики та щемкості.
