Поривання та стихійність — одна з граней музичного романтизму, що уповні постане на концерті Лариси Деордієвої. Ранні фортепіанні цикли Роберта Шумана натхнені історіями, людьми, поезією — у них калейдоскоп образів та настроїв. Тоді як вальси Фридеріка Шопена не мають безпосередніх позамузичних впливів, хоча у них стихія танцю поєднується із внутрішніми переживаннями людини.
Р. Шуман (1810–1856) – Цикл «Метелики», ор. 2
Introduction. Moderato
1. Waltz
2. Waltz. Prestissimo
3. Waltz
4. Waltz. Presto
5. Polonaise
6. Waltz
7. Waltz. Semplice
8. Waltz
9. Waltz. Prestissimo
10. Waltz. Vivo
11. Polonaise
12. Finale
Р. Шуман – Цикл «Карнавал», ор. 9
1. Преамбула
2. П’єро
3. Арлекін
4. Благородний вальс
5. Евзебій
6. Флорестан
7. Кокетка
8. Репліка
9. Метелики
10. Букви, які танцюють
11. Кіаріна
12. Шопен
13. Естрелла
14. Вдячність
15. Панталон і Коломбіна
16. Німецький вальс. Паганіні
17. Признання
18. Прогулянка
19. Пауза
20. Марш Давидсбюндлерів
Ф. Шопен (1810–1849) – Великий блискучий вальс Es–Dur, ор. 18
– Вальс a–moll, ор. 34 № 2
– Вальс F–Dur, ор. 34 № 3
– Вальс As–Dur, ор. 42
– Вальс e–moll, ор. posth
Й. Штраус (1825–1899)–А. Грюнфельд (1852–1924) – Віденські голоси, оp. 56
Ш. Гуно (1818–1893)–Ф. Ліст (1811–1886) – Вальс з опери «Фауст», S. 407