Відблиски бароко, пізнього романтизму та модернізму — такою є програма, яку презентує «Київська камерата» разом із диригентом Йорґом Цвікером. Йорґ — знаний у Європі музикант, що спеціалізується на бароко, тож його підхід до інтерпретації музичних творів завжди виважений та дбайливий. Які цікавинки він знайде у пізніших творах ХІХ та ХХ століть?
Чеський композитор Йозеф Сук є щирим продовжувачем традицій свого вчителя — Антоніна Дворжака. У його музиці структурна ясність поєднується із мрійливою лірикою, ніжною пластичністю. «Румунські народні танці» Бейли Бартока, оригінально написані для фортепіано, вражають сміливістю поводження композитора з фольклором. Він був чи не перший, хто не намагався увібрати традиційну музику у класичні шати, а навпаки — підкреслював її самобутність та енергію. І поруч із цим дві оркестрові сюїти класика барокової музики — Ґеорґа Філіпа Телемана із їхнім вишуканим, барвистим звучанням.