Казки стереотипно асоціюються зі світом дитинства: якщо й розповідати їх — то малечі перед сном. Але в казках — жанрі, що вже у своїй назві дає зрозуміти що йдеться про казану оповідь — через вигадані світи віддзеркалюється людське повсякдення, іноді веселе, а іноді — жорстоке. Недарма збірки казок братів Грімм спершу опинялися на полицях науково-етнографічної літератури і лиш з плином часу «мігрували» до дитячих спалень.
Можливо, саме цими збірками надихався Роберт Шуман, даючи програмну назву «Казки» своєму тріо для кларнета, альта і фортепіано. Та композитор не залишив точних референсів сюжетів, даючи простір до казкових інтерпретацій слухачів. Однак, із впевненістю можна стверджувати, що вибір інструментального складу твору є посиланням на Kegelstatt-trio Моцарта — один з перших зразків введення кларнета до камерного ансамблю.
Змістовним діалогом з музикою Шумана і водночас мостом крізь часові та національні рамки у цій програмі стане Тріо для кларнета, скрипки та фортепіано Юрія Іщенка — одного з найбільш самобутніх українських композиторів. Його твір, сповнений чуйної взаємодії тембрів, глибокого ліризму, елементів українського фольклору, хоч і позбавлений авторської програмності, утім доповнює простір казкової оповіді, що задається Шуманом. А масштабне полотно Другого фортепіанного квінтету Дворжака увінчає програму сценами богемських лісів, традиційних чеських танців та навіть композиторською адаптацією жанру української думи.
І відділ
Р. Шуман – Märchenerzählungen / Казкові оповідання для кларнета, альта і фортепіано, оp. 132
Ю. Іщенко – Тріо для кларнета, скрипки і фортепіано
ІІ відділ
А. Дворжак – Фортепіанний квінтет № 2 A–Dur, op. 81