Як звучати по-французькому крізь роки? Попри впливи інших інтонаційних практик, як от джазу чи популярної музики, попри відкриття новітніх композиторських технік? Цей концерт — це подібне дослідження «французькості» музики. Адже Франк (1822–1890) та Дютійо (1916–2013) — творці геть різних епох з різним темпом життя, іншими цінностями та потребами. А втім у їхній музиці безумовно є милування красою, емоційна виваженість та відкритість до нового. Це і робить французьку музику особливою.
І відділ
К. Дебюссі (1862–1918) – Шість античних епіграфів для фортепіано на 4 руки, L. 131,
перекладення для флейти і фортепіано А. Саммерса
1. Pour invoquer Pan, dieu du vent d'été
2. Pour un tombeau sans nom
3. Pour que la nuit soit propice
4. Pour la danseuse aux crotales
5. Pour l'egyptienne
6. Pour remercier la pluie au matin
К. Дебюссі – Місячне сяйво з «Бергамаської сюїти» для фортепіано, L. 75
А. Дютійо (1916–2013) – Сонатина для флейти і фортепіано
I. Allegretto
II. Andante
III. Animé
ІІ відділ
С. Франк (1877–1950) – Соната для фортепіано та скрипки A–Dur, FWV 8
I. Allegro ben moderato
ІІ. Allegro
III. Recitativo-Fantasia
IV. Allegretto poco mosso