Як звучати по-французькому крізь роки? Попри впливи інших інтонаційних практик, як от джазу чи популярної музики, попри відкриття новітніх композиторських технік? Цей концерт — це подібне дослідження «французькості» музики. Адже Франк (1822–1890) та Дютійо (1916–2013) — творці геть різних епох з різним темпом життя, іншими цінностями та потребами. А втім у їхній музиці безумовно є милування красою, емоційна виваженість та відкритість до нового. Це і робить французьку музику особливою.
I відділ
А. Дютійо – Сонатина для флейти і фортепіано
К. Дебюссі – Місячне сяйво з «Бергамаської сюїти» для фортепіано, L. 75
К. Дебюссі – Шість античних епіграфів для фортепіано на 4 руки, L. 131, перекладення для флейти і фортепіано А. Саммерса
II відділ
С. Франк – Соната для фортепіано та скрипки A major A–Dur, FWV 8