Польська музика в Україні

Довгий час польська музика незважаючи на ментальну близькість, залишалась невідомою для української публіки , хоча її історія — цілий ланцюг яскравих імен, естетичних переворотів і духовних пошуків. Образ Польщі як «країни Шопена» спрощує реальність: у ХХ столітті польська музика стала одним із головних експериментальних гуманістичних осередків Європи.

Мечислав Карлович, представник молодопольського покоління, творив музику, у якій романтична пристрасть поєднувалась із психологічною глибиною. Його Скрипковий концерт, що пролунає у виконанні Андрія Павлова, вражає не блиском техніки, а відчуттям простору й природної стихії, воно й не дивно, адже композитор був альпіністом і як ніхто відчував естетику польських Татр. Вітольд Лютославський, якого називали найінтелектуальнішим польським композитором ХХ століття, створив «Траурну музику» у пам’ять про Белу Бартока, спираючись на серійну техніку і водночас уникаючи її холодної раціональності. Це музика рівноваги, точності й внутрішнього драматизму, у якій відчувається відголос післявоєнного європейського досвіду.

Генрик Міколай Гурецький, інший полюс польської музики, який пройшов шлях від радикального авангарду до абсолютної простоти. Його «Симфонія скорботних пісень» стала феноменом 1990-х, коли несподівано очолила європейські чарти продажів, а її друга частина прозвучала у фільмах «Тонка червона лінія» та «Fearless». Композитор зумів перетворити трагедію в етику співчуття.У виконанні сопрано Оксани Крамарєвої ця музика відкриється як сповідь і молитва водночас. Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України під керівництвом Романа Реваковича представить польську музику як живу й сучасну традицію, у якій романтична піднесеність, інтелектуальна ясність і духовна простота формують цілісний портрет такої близької і водночас далекої культури.