М’які відблиски чарівливого «Місячного сяйва» Клода Дебюссі, поетично-мрійливі розсипи Антоніна Дворжака, ніжний та схвильований подих знаменитих «Мрій кохання» Ференца Ліста. І – багатство таланту видатного Фридерика Шопена: мрійливість та меланхолійність, гнів та відчай, ліризм та драматизм. Так манить глибоке нічне небо, закликаючи до роздумів про радість і горе, які людина пережила у своєму житті, запрошуючи заспокоюватись із горем, насолоджуватися радістю та завжди мати надію.
Програму виконає відома українська піаністка, солістка Національної філармонії України Інеса Порошина.
А. Дворжак (1841–1904) – Цикл «Поетичні настрої», ор. 85
№ 1. Noční cestou / Нічний шлях
Ф. Шопен (1810–1849)
– Етюд № 1 As–Dur, ор. 25
– Колискова, oр. 57
– Етюд № 3 E–Dur, ор. 10
– Ноктюрн № 2 Es–Dur, ор. 9
– Етюд № 12 c–moll, ор. 10
– Ноктюрн № 2 Fis-Dur, ор. 15
Ф. Ліст (1811–1886) – Етюд № 5 «Полювання з циклу»
«Великі етюди за Паганіні», S. 141
К. Дебюссі (1862–1918) – Бергамаська сюїта, L. 75
ІІІ. Clair de lune / Місячне сяйво
Ф. Шопен – Етюд № 6 gis–moll, ор. 25
Ф. Ліст – Ноктюрн № 3 As–Dur (Мрії кохання), S. 541
Ф. Шопен – Етюд № 12 c–moll, ор. 25