Період класицизму в музичному і загалом мистецькому просторі є тим зразком, до якого музиканти-виконавці звертаються як до ідеалу, прагнучи долучити до цих висот публіку. Тому музика композиторів тієї доби повинна постійно лунати в найкращих залах світу. А твори, що рідко виконуються і, відповідно, є маловідомими, тим більше мають бути доступними. Саме це й ставиться за мету в програмі, яка складається з двох фортепіанних квінтетів для духових та фортепіано Вольфганга Амадея Моцарта – Квінтет Es–Dur, K. 452 та Людвіга ван Бетховена – Квінтет Es–Dur, op. 16.
Вольфганг Амадей Моцарт – Квінтет, KV 452
Людвіг ван Бетховен – Рондо-капричіо, op. 129
Людвіг ван Бетховен – Квінтет, op. 16