Вперше в Україні! Реконструкція концерту «Українських Колядок» хору Олександра Кошиця 1915 року!
Шлях до події, яка мала вагоме значення для позиціонування української культури як окремої і самодостатньої, був нелегким. На той час Наддніпрянська Україна перебувала в складі російської імперії, а Київ був одним із головних культурних осередків. 19 грудня 1913 року врешті-решт було отримано дозвіл російської цензури на лібрето, і Кошиць започатковує серію концертів «Українських колядок» – грандіозний культурно-просвітницький проєкт, під час якого – у 1916 році – уперше в Києві пролунав «Щедрик» Миколи Леонтовича. Успішний різдвяний музичний проєкт Кошиця, вже шанованого на той час у Києві диригента, знайомив зросійщену київську публіку із українським різдвяним пісенним фольклором, що був тривалий час заборонений російською цензурою.
У спільному проекті Інституту Леонтовича, Хорової капели Українського радіо під керуванням Юлії Ткач, Національної філармонії України, Українського радіо та Суспільного мовлення буде відтворено репертуар Різдвяного концерту хору Олександра Кошиця, який пройшов 28 грудня 1915 року у Залі Купецького зібрання (нині – Національна філармонія України). Тоді на київській сцені прозвучало 16 українських колядок (3 відділи) в аранжуванні композиторів Кирила Стеценка, Олександра Кошиця та Василя Ступницького. Саме ці колядки лягли в основу репертуару Української Республіканської Капели, яка упродовж 1919-1924 років гастролювала під орудою Кошиця в Європі та Америці, підкорюючи світову публіку традиціями українського Різдва.
Деякі з колядок уперше прозвучать у виконанні Хору Українського радіо.
Концерт-реконструкцію присвячено визначній події – 150-річчю від Дня народження Олександра Кошиця – ТОП-диригента й культурного дипломата УНР, який перетворив українську народну пісню в символ національної ідентичності.
Ініціаторки проєкту: Юлія Ткач та Тіна Пересунько.
Авторка ідеї та концепції: Тіна Пересунько.
Інститут Леонтовича
Академічна хорова капела Українського радіо
Партнери – Українське радіо, Суспільне мовлення