«Я люблю людський голос. Самотній людський голос, змучений коханням і вознесений над згубною землею. Голос повинен вивільнитись із гармонії світу і хору природи заради своєї самотньої ноти» – писав визначний італійський поет і драматург Федеріко Гарсіа Лорка. І сьогодні, в Колонній залі Національної філармонії України звучатиме цей голос – провідник між світським і сакральним, між епохами та стилями, в довгому шляху тисячоліттям музичної історії. У першому відділі він інтегрується в монументальний контекст бароко та григоріанського хоралу; в другому – стає головним драматургічним героєм, переосмислюючи оперні шедеври в камерно-молитовному ключі.
А мостом між століттями – і одночасно опорою та середовищем стане орган, трансформуючи оркестрові й хорові полотна в інструментально-вокальні медитації, перетворюючи концерт на єдине філософсько-музичне полотно.
Олена Ширяєва (сопрано) та Дмитро Морозов (орган) поєднають сакральний простір, в центрі якого – служіння Богу і відстороненість від земного – і простір людської душі, де вирують емоції, пристрасті та бажання.
Голос – вивільнений із гармонії світу – і цей світ.
І відділ
Й. С. Бах – Прелюдiя та фуга c–moll, BWV 546
Т. да Челано – Католицька секвенція Dies Irae, аранжування для органа Д. Морозова
Г. Перселл – Trumpet Tune та Арія
Герман із Райхенау – Salve Regina, аранжування Д. Морозова
Д. Букстегуде – Прелюдiя, BuxWV 140
Антифон / Григоріанський піснеспів «Regina coeli», аранжування Д. Морозова
Й. Пахельбель – Токата та фуга D–Dur
ІІ відділ
Д. Букстегуде – Пасакалія, BuxWV 161
К. В. Глюк–Д. Морозов – Антракт до ІІІ акту опери «Орфей та Еврiдiкa»
Л. Дакен – Зозуля op. 1 №16
В. Беллiнi – Kaватина Норми з опери «Норма»
Ф. Шопен – Прелюдiя № 20 op. 28, перекладення Д. Морозова
Дж. Вердi – Ave Maria з 4-го акту опери «Отелло»
С. Франк – Дві п’єси для органа
М. Е. Боссi – Scherzo, op. 49 № 2