У програмі концерту – монументальні твори трьох визначних митців української музики, об’єднані глибиною духовних пошуків та силою національної ідентичності.
Мирослав Скорик (1938 – 2020) – видатний український композитор, музикознавець та педагог, одна з найважливіших постатей в українській музичній культурі другої половини XX – початку XXI століття. Його «Гамалія» вважається одним із найсильніших сучасних прочитань поезії Шевченка. Основна характеристика кантати – опора на традицію в поєднанні зі свіжістю музичної мови, проникливим злиттям музичного і словесного начал, довершено вибудувана форма. Сам автор зазначав: «Звернутися до поеми Великого Кобзаря мене надихнуло те, що вона, як і твір Івана Франка «Мойсей», наскрізь проникнута ідеєю незалежності». За своєю суттю, цей твір виходить з рамок просто вдалої композиції. Його духовна сила, народжена в єдності шевченкової поезії з музикою, створює виважену інтелектуальну та яскраво національну атмосферу, сягаючи справжнього громадянського звучання. Композитор майстерно балансує між традицією та експериментом, демократичністю вираження та новаторством, враховуючи як виконавські можливості, так і найвищі професійні вимоги.
Олександр Щетинський (1960) – український композитор, культурно-громадський діяч, теоретик мистецтва. «Requiem» для мішаного хору та струнного оркестру, який отримав міжнародне визнання і неодноразово виконувався на престижних європейських фестивалях, присвячений жертвам Голодомору 1932 – 1933 років. Він переосмислює класичний жанр: замість трагічного жаху тут панують камерна інтонація, філософський спокій і світла скорбота. Це філософська медитація про вічні протистояння світла й темряви, добра і зла, вічного і тлінного. Здобувши міжнародне визнання, твір Щетинського став зразком того, як національна трагедія може ожити в універсальній сакральній музиці. Це один із небагатьох творів даного жанру, який звучить направду просвітлено.
Борис Лятошинський (1895 – 1968) – один з наймасштабніших українських композиторів ХХ століття, диригент і педагог, «батько» сучасної української композиторської школи, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці. «Заповіт» Бориса Лятошинського вважається однією з найглибших та найдраматичніших музичних інтерпретацій знаменитого вірша Кобзаря, в якій він відійшов від традиційного «пісенного» трактування тексту, перетворивши його на масштабне філософське полотно. Цей знаковий хоровий твір написаний в 1939 році, напередодні Другої світової війни, що додало музиці особливого, трагічного та пророчого звучання. Позбавлена зовнішньої плакатності музика передає велич, готовність до боротьби – та водночас глибокий трагізм.
Академічна хорова капела імені П. Майбороди Українського радіо під орудою Юлії Ткач, Liatoshynskyi Capella: Orchestra, Олена Нагорна (сопрано) та Сергій Бортник (тенор) запрошують на унікальний концерт, в якому оживуть ці монументальні твори, народжені на межі молитви, незгасної національної пам’яті та поезії Великого Кобзаря.