Йоганн Себастьян Бах.

У програмі вечора – три шедеври Йоганна Себастьяна Баха, що розкривають мистецтво діалогу двох рівноправних солістів у його найдосконалішому втіленні.
Концерт для двох клавірів та струнних, BWV 1060 є наріжним каменем барокового репертуару подвійних концертів. Більшість дослідників погоджуються, що це транскрипція концерту для гобоя та скрипки. Хоча оригінальну версію втрачено, взаємодія між двома солістами у клавірній версії ідеально зберігає ліричні якості духового та струнного інструментів, особливо у піднесеному Adagio, де мелодії переплітаються у граційній, пісенній манері. Крайні частини демонструють характерну для Баха контрапунктичну суворість і ритмічну енергію, що робить цей концерт одним із найпопулярніших подвійних концертів Баха.
Концерт для двох клавірів та струнних, BWV 1061 є унікальним серед клавірних концертів Баха, оскільки він, ймовірно, із самого початку задумувався саме для двох клавірів. Фактично, оркестрові струнні відіграють суто допоміжну роль, і твір може ефектно виконуватися лише двома солістами. Твір випромінює світлу, величну атмосферу. На особливу увагу заслуговує Adagio ovvero Largo, в якій два клавіри без супроводу оркестру вступають у ніжний поліфонічний дискурс. Грандіозна фуга вважається однією з найскладніших і найефектніших у доробку Баха.
Концерт для двох клавірів, струнних і basso continuo, BWV 1062 – це майстерна транскрипція його власного знаменитого Подвійного скрипкового концерту (BWV 1043). Це яскравий зразок демонструє винахідливість Баха в адаптації мелодійних скрипкових ліній до перкусійної природи клавесина. У той час як крайні частини зберігають свою стрімку енергію та контрапунктичну щільність, центральне Andante залишається одним із найбільш піднесених ліричних діалогів у музиці бароко.