У програмі Камерного ансамблю «Київ» прозвучать три твори, кожен з яких втілює звучання різних століть, але всі три пов’язані між собою міцніше, ніж здається на перший погляд.
Відкриватиме вечір твір Валентина Сильвестрова «Миттєвості Моцарта», що був створений на замовлення канадського Gryphon Trio. Сильвестров у притаманному для нього дусі описує музику як «відгук і відлуння того, що вже існує», і на переконання композитора, слухачеві необхідно дослухатися до неї, аби розчути справжнє звучання. У цьому творі Моцарт присутній саме як пам’ять про щось почуте колись і таке, що тепер поступово зникає.
Продовженням вечора стане Фортепіанний квартет, ор. 16 Людвіга ван Бетховена – твір, у якому відчувається подих віденського класицизму в його найвишуканішому вияві. Це Бетховен у моменті світлої ясності – ще до пізніх бур і драматичних зламів, але вже з тією бездоганною архітектонікою форми, що вирізняє його геній.
У другому відділі прозвучить Фортепіанний квінтет, ор. 84 Едварда Елґара – один із найпроникливіших камерних творів англійського романтика, написаний на схилі життя. Це музика приголомшливої інтимності та глибокого, майже сповідального почуття. Голоси інструментів сплітаються у щільну, тембрально багату тканину, де стримана таємничість поступається місцем широкому емоційному розгортанню, а тиха задумливість переростає у рішучу, вольову кульмінацію. Елґар створив твір, що вражає своєю щирістю та внутрішньою силою, – у ньому чути і відгомін прожитих років, і тиху радість останніх осяянь, і ту особливу красу, що народжується на межі світла й сутінків.
Тож, спробуємо упіймати невловиме.
