Моцарт 270

Привітати Вольфганґа Амадея Моцарта з ювілеєм ніколи не пізно – тим більше, що навіть через 270 років після народження його музика зберігає дивовижну легкість і завжди живу емоційну силу.
Відкриває програму знаменита Маленька нічна серенада, що випромінює святкову легкість, життєрадісність та витончену простоту. Серенада стала своєрідним музичним символом віденського класицизму, ідеально втілюючи його ясність, баланс і мелодійне багатство.
Продовжує вечір Адажіо для скрипки з оркестром – музика стриманої краси й співучої кантилени, що зачаровуює особливою м’якістю звучання та майже оперною виразністю сольної партії.
Симфонія № 29 належить до перших великих симфонічних досягнень молодого Моцарта, проте в цій музиці вже відчутний зрілий моцартівський стиль: прозора фактура, природний рух мелодії та вишукана драматургія без зовнішнього пафосу (до слова, симфонія створена у вісімнадцятирічному віці).
У другому відділі звучатиме Концерт № 20 для фортепіано з оркестром – один із найдраматичніших творів Моцарта. На відміну від світлого світу більшості його концертів, тут панують тривога, напруження й внутрішній конфлікт.
Та попри драматизм і внутрішню напругу, музика Моцарта ніколи не втрачає головного – відчуття світла, свободи й людяності. Саме тому вона продовжує звучати так природно й близько для слухача будь-якої епохи: як музика, у якій досконалість форми невіддільна від живого людського почуття.