«Теперішнє — це минуле. Наш досвід, наші вчинки і думки не втрачені, хоча й у минулому. Усе це існує у нашому бутті», — вважав психотерапевт і філософ Віктор Франкл. Така одномоментна представленість минулого і теперішнього можлива і в музиці.
Сезар Франк, пишучи сучасною йому романтичною музичною мовою, надихався і наслідував уявлені звучання старої музики — з духом лицарської благородності та відваги. Ігор Щербаков у своєму творі звертається до реалій концтабору Майданек під час Другої світової війни та осмислює історичні події сучасними музичними засобами. Літературна основа його Елегії «Плач мовчазного Майдану», що вражає глибоким філософським змістом і винятковою екзистенційною силою, взята з фрагментів листів греко-католицького священика Омеляна Ковча (1884–1944), закатованого в роки Другої світової війни у нацистському концтаборі Майданек.
Валерій Антонюк продовжує традиції українського музичного модернізму, насичуючи сучасну музику поміркованістю і мʼякістю. Тоді як Сергій Каденко та Євгеній Геплюк спираються на сучасні інтонаційні практики, додаючи класичній музиці розкутості попмузики чи мрійливості з мультфільмів.
Київські музичні премʼєри — фестиваль сучасної класичної музики, що проходить у Києві з 1989 року. Його мета — виконувати нові твори українських та світових композиторів. Організовує щорічно Київська організація Національної спілки композиторів України.
І відділ
Сезар Франк – Симфонія, FWV 48
I. Lento – Allegro non troppo
II. Allegretto
III. Allegro non troppo
ІІ відділ
Валерій Антонюк – Концерт «Відродження крізь вогонь» для оркестру
Сергій Каденко – Симфонічна фантазія «Prequel»
Євгеній Геплюк – Концертино для труби соло та симфонічного оркестру.
Ігор Щербаков – Елегія «Плач мовчазного Майдану» для сопрано та симфонічного
оркестру на слова Омеляна Ковча