Національний будинок музики
Валерія Балаховська — органістка, яка витончено працює з артикуляцією інструмента, надає навіть найвідомішим творам власного емоційного трактування та завжди захоплює блискучою технікою. У своєму речиталі виконавиця пропонує ряд хоралів, від величного Баха до романтичного ХІХ століття, повʼязаних спільною тематикою.
Хоральна прелюдія — жанр, який працює з вербальним текстом, хоча сам текст залишається невимовним. Бах бере церковний гімн, відомий кожному прихожанину лютеранської церкви, і проводить його мелодію крізь органні голоси. Тож віряни, слухаючи твір Баха чули за ним дуже конкретні меседжі — прелюдія озвучує псалом. Утім, і в концертному залі поза релігійним контекстом музика залишається виразною настільки, що здатна вражати без жодних слів.
Програма вибудувана між двома псалмами. Відкриває її «Aus der Tiefe rufe ich» — Лютерів переспів 130-го псалма, «З глибини взиваю до Тебе». Закриває Соната Юліуса Ройбке на 94-й псалом, найрізкіший текст вечора: звертання до Бога, який бачить неправду.
П’ять бахівських хоралів першого відділу зібрані з різних збірок і різних десятиліть. «Herr Gott, nun schleuß den Himmel auf» і «Ich ruf zu dir, Herr Jesu Christ» — з «Органної книжечки», де кожна п’єса вміщується у півтори хвилини й не має жодної зайвої ноти. У «Nun komm, der Heiden Heiland» мелодія верхнього голосу обплетена орнаментом, а під нею рівно крокує бас. «Kommst du nun, Jesu, vom Himmel herunter» — із шюблерівських хоралів, перекладень власних кантатних номерів.
Хорали композиторів ХІХ століття продовжують ідею та демонструють інший спосіб стилю та техніки письма. Третій хорал Сезара Франка — остання завершена робота композитора, дописана за кілька тижнів до смерті; церковного хоралу в ній немає, Франк складає власну тему й поводиться з нею як із хоральною. Соната Ройбке належить двадцятичотирирічному учневі Ліста, який помер за рік після її завершення. Її розділи відповідають конкретним віршам 94-го псалма, і ці рядки виписані просто в партитурі. Так вечір рухається від музики, що передбачає знання тексту напам’ять, до такої, де текст формується композицією твору.