Бетховен. Сила двох

Бетховен не писав ці сонати як музику, де один інструмент має говорити, а другий – лише слухати. Тут віолончель і фортепіано від самого початку сперечаються, підхоплюють думки одне одного, раптом відступають – і знову сходяться в одному русі.

У двох сонатах op. 5 є і майже камерна близькість, і неспокій, і стрімкість, яка не залишає музиці можливості просто «плинути». Це Бетховен на порозі нового часу – ще з відлунням класичної ясності, але вже з характером, який неможливо сплутати.

Артем Полуденний та Роман Лопатинський зіграють обидві сонати –  від перших Adagio sostenuto до фінальних Rondo та Allegro vivace.

БЕТХОВЕН. СИЛА ДВОХ – музикантів, характерів, інтонацій. І музики, яка народжується саме там, де вони сходяться.