Kyiv Baroque Fest – новий початок довгоочікуваної історії. Відтепер Національна філармонія України у партнерстві з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики, щороку пропонуватимуть меломанам та поціновувачам ранньої музики, можливість занурюватись, слідкувати та відкривати цей мейнстрімний напрям сучасного музичного світу.
Однією з ключових ідей Kyiv Baroque Fest є посилення та оприявнення взаємозв’язків між Україною та іншими європейськими та світовими культурами, що сприятиме появі несподіваних ракурсів і тем у пропонованих концертних програмах, участі у фестивалі музикантів з різних куточків світу, спільних освітньо-просвітницьких ініціатив, випробовуванні нових фестивальних форматів. У такий спосіб команда фестивалю прагне розширювати наявні знання та уявлення щодо музики минулих епох, проявляючи їхню актуальність у контексті живої динаміки сучасних культурних процесів.
Фестиваль 2024 року, що почався з торішньої триденної увертюри, зберігає зосередженість на постаті одного з найбільш яскравих та потужних композиторів XVIII століття – Жана-Філіпа Рамо, 340-річний ювілей якого святкували торік, а 260-у річницю смерті шанують вже 2024 року. Це звернення до постаті Рамо – не про формальні ювілейні дати, оскільки фігура цього французького композитора, науковця, виконавця та викладача чим далі, тим потужніше розкривається у контексті його численних впливів на різні європейські традиції як надзвичайно яскрава, масштабна та захоплююча. Життєдіяльність Рамо презентує численну кількість різних граней його таланту, а кількість рецепцій, що у різні часи актуалізовували той чи той контекст творчості митця, хіба збільшується у сучасності, переконливим свідченням чого є концертні та фестивальні програми європейських та світових музичних інституцій.
Ми пропонуємо думати про Рамо у контексті заданої ним же теми – теми його чи не найвідомішої опери-балету «Галантні Індії». Цей твір влучно демонструє проблеми, пов’язані з різнорівневими рефлексіями щодо наслідків колонізаційної політики, актуальної для значної кількості європейських культур, зокрема, для французької. Утім, сьогодні твори, що виникали внаслідок такого світобачення й «Галантні Індії» серед них, – успішно переосмислюються, долаючи токсичність колоніальних наративів, прикладом чому слугує низка постановок цього твору на європейських сценах.
Усвідомлена крізь рамку постколоніальних теорій та утворюваної нею іронічної дистанції, у фестивалі ця тема постає як тема «Галантних Європ» – європейських країн, що хоча і входили до європейського світу, тривалий час не сприймались як релевантні у порівнянні зі своїми більш успішними та потужними сусідами. Серед таких країн очевидно опиняється і Україна.
Постать Дмитра Бортнянського як представника однієї з «галантних Європ» виникає не випадково. Адже по-перше, обидва композитори працюють у галантну добу, міксуючи у своїй творчості різні стильові напрямки та течії, а по-друге, серед творів Бортнянського маємо французькі музичні драми, що свідчить як про впливовість французької музичної традиції, так і про згадувану ієрархічність тодішнього музичного світу, що у ньому загальні для різних «Галантних Європ» наративи задавали кілька західноєвропейських культурних традицій, зокрема, французька.
Осмислити постать Бортнянського у контексті французької традиції та, зокрема, постаті Рамо, означає оприявнити, зафіксувати, створити та критично відрефлексувати численні взаємозв’язки, властиві музичному світу Європи від другої третини XVIII аж до початку ХІХ століття. Це спроба почути та побачити трохи інакший музичний рельєф, адже така зміна фокусу уваги сприятиме появі нових можливостей для репрезентації, зокрема, української культури як частини загальноєвропейського соціокультурного контінууму.
Отже, Рамо/Бортнянський: Галантні Європи – постколоніальна рефлексія, що сподіваємося викличе цікавість, приверне увагу та спонукатиме до дискусій.
Фестиваль насичений подіями різних форматів.
14 листопада Kyiv Baroque Fest–2024 відкривався концертом La mystérieuse (Modérément). Речиталь Жана Рондо клавесин | Франція
Жан Рондо – це суперзірка світової ранньої музики, клавірист, котрий грає на різноманітних клавішних інструментах. Виконавська манера Рондо має особливу сугестію та запам’ятовується назавжди при буквально першому ж знайомстві. Потік надзвичайно виразної креативної енергії і ті знання про ранню музику, які є у Рондо, створюють мікс, що викликає незабутні враження і переживання.
На відкритті фестивалю Жан Рондо представили програму відомих клавесинних творів французької клавесинної традиції XVII–XVIII століть, що максимально влучно демонструють її самобутність.
Концерт відбувся за підтримки Посольства Французької Республіки в Україні та Французького інституту в Україні.
Форум є частиною Kyiv Baroque Festival, доповнюючи концерти та події освітньо-просвітницького формату (майстер-класи, лекції, бесіди) рефлексіями представників фахового експертного середовища, що є важливою частиною побудови взаємозв’язків для подальшої розбудови сфери ранньої музики в Україні. Форум має на меті об’єднати представників царини ранньої музики (дослідників, виконавців, менеджерів, керівників інституцій тощо) України та інших європейських країн завдяки партнерству та участі профільної мережі REMA, а також налагодженню синхронізуючого діалогу між різними представниками галузі. Потреба одночасно у ревізуванні, критичному обговоренні та формуванні перспектив подальшого руху у галузі ранньої музики в Україні є тим вектором, що скеровував і досі скеровує дискусійні панелі Форуму.
Організатори та партнери форуму: Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Goethe-Institut в Україні, REMA – Європейська мережа ранньої музики
16 листопада «Галантний діалог: українська поздовжня флейта і клавесин» – концерт дуету Божени Корчинської, львівської сопілкарки і дослідниці та київської клавесиністки, завідувачки кафедри старовинної музики Національної музичної академії України Ольги Шадріної-Личак.
Спеціально підготована для фестивалю програма переважно фокусується на музиці чеських композиторів галантної доби, твори яких не часто звучать в Україні – Франтішека Бенди, Йозефа Мислівечека, Йогана Баптиста Ванхаля. Поруч із цими авторами твори Рамо та Бортнянського отримують інакшу контекстуалізацію, провокуючи уявити інші взаємозв’язки, властиві діалогу різних європейських країн.
Концерт відбувся за підтримки Чеського центру у Києві.
17 листопада «Мій legrandtour | У пошуках втрачених сенсів». Речиталь Наталії Сікорської тафель-клавір | Київ
Тафель-клавір – оригінальний та своєрідний вид клавіру, популярний як за часів галантної доби, так і у першій половині XIX століття. Його тендітне та обертоново-мерехтливе звучання відкриває ще один неповторний музичний світ.
Тафель-клавір, що звучатиме на концерті, є унікальним історичним інструментом самого початку ХІХ століття. Його відреставровано завдяки зусиллям власниці-виконавиці – київської клавіристки та дослідниці Наталії Сікорської.
Програма концерту пропонувала дуже різноманітну клавірну музику, особливе місце у якій займають твори польських композиторів: Марії Шимановської, Міхала Клеофаса Огінського, Кароля Ліпінського. Ці мініатюри якнайбільше пасували простору салонного музикування, що передбачав занурення в інтимні переживання та особистісні поетичні звернення-присвяти.
Концерт відбувся за підтримки Польського Інституту у Києві.
18 листопада «Два століття клавірної музики: італійська мандрівка» – речиталь-презентація Наталії Фоменко (клавесин, клавікорд | Київ) відбудеться у Музичному салоні.
Центральною фігурою у програмі є Дмитро Бортнянський, котрий як музикант значною мірою сформувався в Італії, ввібравши розмаїті традиції Неаполю, Риму, Болоньї та Венеції. Концерт-подорож був дослідженням як витоків італійської клавірної традиції, позначеної творчістю Джироламо Фрескобальді, так і сучасним для Бортнянського її контекстам – музиці його вчителя Бальдассаре Ґалуппі та колеги по Болонській академії Йоганна Крістіана Баха.
Під час концерту звучав новий італійський клавесин, що від літа 2025 року з’явився у Наталії Фоменко. Його соковита тембральна палітра та чудово відлагоджена механіка значною мірою сприяли появі такої програми.
Поруч із цим інструментом також звучала дуже популярна і у галантну добу різновид клавіру – клавікорд, що є максимально тихим та інтимно камерним з усіх різновидів клавіру. Його тепле, мереживне та водночас крихке звучання потребують затишного невеликого простору, що і обумовило місце проведення концерту – музичний салон.
19 листопада «Внемлите, людїє»: двохорні концерти Рачинського та Березовського.
Два колективи, які системно та наполегливо займаються дослідженням, виконанням та популяризацією українського духовного спадку XVII–XVIII століть, – львівській ансамбль A cappella Leopolis, музична лідерка та диригентка Людмила Капустіна і київський ансамбль Partes, музична лідерка та диригентка Наталія Хмілевська – презентували шість двохорних концертів Андрія Рачинського та Максима Березовського.
Ці твори увійшли до нового релізу, спільно зробленого колективами у серпні 2024 року. Можливість почути один з цікавих та визначальних періодів національної музичної історії – пізнє українське бароко і ранній класицистичний стиль, що є рідкісною, адже даний шар творчості поки не увійшов до програм численних хорових колективів України та світу. Два ансамблі зібрались для виконання цієї музики у Національній філармонії, що забезпечило можливість відчути її наживо значній кількості поціновувачів.
20 листопада «À la Française: оркестрові твори галантної доби» у виконанні Київського камерного оркестру, під орудою диригентки Наталії Стець.
Ідея та програма концерту виникли у спілкуванні зі скрипалем та диригентом Іллею Королем – другом багатьох українських музикантів, котрий кілька десятиліть живе у Відні, підтримуючи активні взаємозв’язки з українськими колегами, що прагнуть спеціалізуватися на ранній музиці. À la Française, тобто «У французькому стилі» – програма, що звертається до численних рецепцій французької музичної традиції, наявних у творчості композиторів різних європейських країн.
Концерт міститиме як відомі, так і рідко виконувані в Україні оркестрові твори Йоганна Себастьяна Баха, його друзів-колег, синів та учнів – Г.Ф. Телеманна, К.Ф.Е. Баха, Й. Г. Грауна.
21 листопада «З Болоньї до Львова». Ансамбль давньої музики Terra Barocca Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика, художня керівниця Анна Іванюшенко.
Знову у центрі програми музична Болонья та її численні прояви, відображенні крізь розмаїту камерно-інструментальну та камерно-вокальну музику різних європейських авторів – А. Кореллі, Й.К. Баха, Й. Мислівечека, Дж.Б. Мартіні, М. Березовського, Д. Бортнянського, В.А. Моцарта. П’ять музикантів ансамблю пропонували чимало рим та паралелей, досліджуючи способи взаємодії з різними загальновживаними музичними тропами галантної доби.
Концерт відбувсяза підтримки Посольства Італійської Республіки в Україні та Італійського інституту культури в Україні.
22 листопада на закритті Kyiv Baroque Fest–2024 ще одна суперзірка – Андреас Шолль, контратенор з Німеччини з програмою Ich habe genug / Цього мені достатньо і Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble&Choir Національного будинку музики, диригентка – Наталія Хмілевська| Київ
Контратенор Андреас Шолль не потребує представлення в цілому світі, оскільки – це музикант, котрий вже зробив дуже потужну кар’єру й відзначений участю в оперних постановках і ще більшою мірою у численних камерних концертних ініціативах. Після навчання у Schola Cantorum Basiliensis у вже легендарних Рене Якобза та Річарда Левітта, його музичний шлях перетинався з чудовими музикантами та колективами, серед яких всесвітньо відомі – Чечілія Бартолі, Рене Флемінґ, Accademia Bizantina, Фрайбурзький бароковий оркестр, Берлінська академія ранньої музики, симфонічні оркестри Берлінської та Нью-Йоркської філармоній та ін.
Шолль став першим контратенором-хедлайнером фестивалю BBC Prom, а його музичні нагороди охоплюють всі уявні в світі сучасної музичної індустрії відзнаки.
У свій перший приїзд в Україну, Андреас разом з українськими колегами виконував твори А. Вівальді, Г.Ф. Телеманна, Й. С. Баха.
Концерт відбувся за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні.
