Мир вам, братіє вдумлива. День третій прийшов у своїй мірі і дав кожному те, що було йому на пожиток.
Марек Топоровський сидів поміж людьми просто. Говорив про перші труди свої, про вчителів, що вели його, І про те мовив, як у землі польській бережуть стародавню музику не в писанні,а в ділі щоденному.
Слово його було ясне, коротке й певне, бо йшло від дороги, якою він сам ходив.
Юні слухали уважно, і добре було те бачити, бо мудрість легко входить у серця чисті.
А потім підвелась молодь львівська, що музиці ранній служить . Стояли вони тихо, а робили старанно. І я подумав: коли молодість бере давню справу в руки, то й сама справа стає молодою. Бо традиція не пам’яттю тримається,а живою охотою.
Опісля мовив отець Георгій Коваленко. Думка його широка, ходить дорогами не завжди прямими, але веде до глибини й ясності.
А коли день приклався до спокою, вийшла посеред нас Хана Блажикова. І тиша стала ще тихішою, бо постава її була проста, а простота та мала в собі силу.
Глас її не ловив слуху хитрощами, але йшов рівно, як вода йде у спраглу землю. І пізнав я: сей глас не для утіхи, але для зцілення.
Бо многі співають, а мало хто торкає глибину. А вона, мов рука милосердна, торкнулася там, де людина ховала свій тягар. І стало легше — не від співу самого, але від того духу, що у співі крився.
Так звершився день третій.
І вам, братіє, мовлю: прийдіть у дні наступні. Бо в кожному дні є зерно, і той збагатиться, хто не минає його байдужим серцем.
Мир вам, братіє возлюблені, що в музиці радість маєте. Бо день другий явився не галасом, а думою, не звабою, а користю.
Прийшов муж розважний, Марек з землі польської, і сів серед учнів. Не владою, а любов’ю правив, не наказом, а прикладом. Показував книги бахівські, отця міри й розуму. Рече: «Не пальців це школа, а розуму. Тут лад і свобода єдине творять, бо вільний дух є найліпший наставник.». І грали учні, а він з ними трудився:спинить, наведе, мовить і думка оживає. І бачив я: се не вчення мертве, але мова жива між серцем і розумом. Бо де свобода там лад, а без ладу ніяка музика не стоїть.
По тім мовила пані Ольга Шуміліна, жінка мислі чистої і розуму великого. Вийшла вона на ниву давніх писань і почала бур’ян неправди виривати. Бо багато в ній нашаровано, а істина під сим ледве дихала. Слово її не гучне, але певне; не блискуче, а міцне, як залізо красне. І показала вона Максима Березовського не в серпанку вигадок, але в ясному обличчі: мужа розумного, серцем живого, що в праці й мислі знайшов красу свою. І зрозумів я: не легенда се, а правда, що між нами живе.
І коли мова її скінчилась, не вмерла, але в спів перейшла. Бо за словом ожила музика майстра нашого. І думка, що щойно в серці зачалась, звуком злетіла в повітря. Пісня його не з плачу зродилась, але з ясного розуму. Бо навіть у смутку — світло, і в тиші — життя. Голос його не стогін, а спомин; не тяжкість, а рівновага. Бо смуток світлий мудрості ближчий, ніж радість гомінка.
Так минув день другий, день науки, правди і світлого суму. І реку вам, братіє: не спиняйтесь на половині, бо шлях пізнання не має краю. Ідіте далі, слухайте, пізнавайте. Бо хто пізнав лад у музиці, той пізнає його і в собі. А хто знайшов лад у собі, тому весь світ звучить як пісня.
Мир вам, братіє милостива, що слухаєте не вухом єдиним, але станом внутрішнім .
Учора явився нам муж Хосуе. Сидів він просто, слово клав рівне, без хитрості. Мелізму малу показав, наче зернятко макове. А в тім зерні — дерево велике.
Казав: «Мелізма є тонкий міст межи голосом і душею. Хто співає її не з серця, той і мовчить голосно». І я побачив: так і думка людська. Гучне порожнє, а мале, коли істинне, сяє.
І трактати давні єдине свідчать. Хоч літо од літа одійшло, хоч люди помінялись, та розум той самий стоїть, мов камінь посеред ріки. Се бо не наука книжна, але дихання роду нашого.
А коли сонце зійшло на спочинок, зійшлися ми в залу, що мов храм без кадила.
Тоді корнеттом Хоусе озвався, не словом, але зітханням. А Марія, жона тиха, сиділа при органі і клавесині. І руки її творили лад, як бджола творить мед: поволі, без гомону.
І було між ними єдине серце. Не показне, не виставне, але справжнє.
Бо любов не ходить у міхах золотих і не кричить на роздоріжжі. Вона, як вуголь під попелом, тепла і певна.
І я зрозумів, братіє: де любов є, там і музика справжня. А де нема там лиш шум і метушня.
Не полишайте ж сього діла. Не кажіть: «Досить нам». Бо джерело, поки тече, треба пити.
Прийдіть у дні наступні, не задля очей, але задля серця.
Бо хто був при звуці, а не пізнав смислу — той спав. А хто пізнав — той ожив.
Писано при ранку мирному, коли душа ще не розкидана думками. Рукою того, хто вчора мовчки слухав, але сьогодні слово знайшов.
Take Five!: Шютц, Гендель, Скарлатті, Бах, Березовський 10-21 листопада 2025 | Національна філармонія України
Дванадцять днів барокових відкриттів, діалогів і прем’єр у серці Києва
З 10 по 21 листопада 2025 року відбудеться Друга едиція Kyiv Baroque Fest-2025 – міжнародного фестивалю, який щороку відкриває нові грані ранньої музики, завдяки партнерству Національної філармонії України з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики. Подія об’єднує зіркових українських та європейських виконавців, дослідників, студентів та меломанів навколо спільного простору барокової музики – її живої присутності, дослідження і натхнення.
Бароко сьогодні – не запилений музей. Бароко сьогодні це – актуальний світовий культурний тренд. У Європі та США зростає кількість фестивалів і слухачів, особливо серед молоді, а проєкти барокової музики стають медіа-подіями з високим суспільним резонансом. Як зазначає портал Total Baroque, рання музика, зокрема і бароко, – вийшла з тієї ніші, що її займала у 1980-х: сьогодні її виконують у філармоніях Парижа і Берліна, на фестивалях у Відні, Единбурзі, Глазго, Утрехті, Чикаго, на великих сценах і в камерних залах по всьому світі.
ВпершеKyiv Baroque Fest відбувся у 2023 році у форматі французької увертюри«Рамо / Бортнянський: Галантні Європи»і вже тоді започаткував концепцію поєднання української і європейської музики та множинність культурних ідентичностей. Після успіху першої едиції в 2024 році, яка отримала широкий суспільний та медійний резонанси і зібрала аншлаги, – Kyiv Baroque Fest утвердився як важлива подія у культурному календарі Києва та як один з найперспективніших фестивалів ранньої музики в Східній Європі.
Однією з ключових ідей Kyiv Baroque Fest є посилення та оприявнення взаємозв’язків між Україною та іншими європейськими та світовими культурами, що сприятиме появі несподіваних ракурсів і тем у пропонованих концертних програмах, участі у фестивалі музикантів з різних куточків світу, спільним освітньо-просвітницьким ініціативам, випробовуванню нових фестивальних форматів.
Цьогорічна тема фестивалю, що у її назві один із найпопулярніших джазових стандартів – Take Five!, – пропонує розімкнути простір ранньої музики і відкрити його для експериментів та несподіваних стильових з’єднань. Водночас, це нагадування про п’ять імен композиторів, чий вплив й дотепер відчувається в різних частинах Європи і світу: Генріха Шютца, Георга Фрідріха Генделя, Доменіко Скарлатті, Йоганна Себастьяна Баха та Максима Березовського. Кожен із них – важлива постать в історії європейського бароко. Разом вони формують мапу зв’язків, перетинів і натхнень, що простягається від Дрездена до Неаполя, від Лондона до Києва.
На фестиваль приїдуть всесвітньовідомі зірки барокової музики: Андреас Шолль, контратенор | Німеччина; Ансамбль Festina Lente| Італія; Хосуе Мелендес Пелае, корнетто | Швейцарія-Мексика; Хана Блажикова, сопрано | Чехія;Марек Топоровський, клавесин/орган | Польща; Ян де Вінне,флейта траверсо | Бельгія, Саломе Ґаслен,віола да гамба | Франція; Марк Кодл, барокова віолончель | Велика Британія/Польща та ін. та ін.
Освітній, культурний та соціально-відповідальний контекст
Kyiv Baroque Fest поєднує музику, літературу, філософію, кіно, театр, богослов’я, історію читання, моду, формуючи простір, у якому минуле – це частина майбутнього. Ідея фестивалю – розкрити бароко не як музейну епоху, а як живу територію свободи, відкриту для діалогу з сучасністю.
Цього року Kyiv Baroque Fest вперше співпрацює з українським інклюзивним брендом одягу FREEki, що поділяє його філософію, поєднуючи креативність, етику та соціальну відповідальність: «Ми – FREEki, український бренд одягу, що народився зі свободи бути собою. FREEki – бренд із соціальною позицією. У нашій команді – молодь із комплексними порушеннями розвитку. Ми всі різні – і саме в цьому наша сила. Мріємо, щоб працевлаштування людей з інвалідністю стало нормою, а не винятком. Поки суспільство крокує до інклюзії – ми вже показуємо, що це можливо. Це не завжди легко, але завжди по-справжньому й завжди має сенс. Цього разу ми долучилися до краси музики – створили дизайн мерчу для Kyiv Baroque Fest 2025 Для нас бароко – це гармонія й пристрасть, форма й свобода. Ми спробували передати музику через тканину, фактуру й деталі. FREEki – це коли одяг звучить».
Take Five! – це запрошення вслухатися у п’ять голосів, які не одне століття з’єднують Європу через музику, і нагадування, що українська культура – невіддільна частина цього поліфонічного континенту. Власне, це реалізовано у насиченому і багаторакурсному розкладі фестивалю
Вперше в історії Національної філармонії України — власний мерч! І ми шукаємо людину, яка допоможе відкрити нову сторінку в житті філармонії.
Національна філармонія України шукає до своєї команди касира квиткового І категорії відділу квиткового господарства для продажу сувенірної продукції в Фоє Національної філармонії України.
Компетенції:
Вища /передвища, професійно-технічна освіта;
досвід роботи за фахом не менше 1 (одного) року;
навички роботи з ПК та офісною технікою;
знання касової дисципліни;
вільне володіння державною мовою.
Обов’язки:
організація роботи точки продажу сувенірної продукції у фоє будівлі НФУ;
продаж (за готівку та через платіжний термінал) брендованої сувенірної продукції;
робота з реєстратором розрахункових операцій (касовим апаратом): прийом оплати, видача фіскального чеку;
ведення первинної касової документації, підготовка та здача касових звітів.
Умови роботи:
гнучкий режим робочого часу (визначається графіком виходу на роботу за умови дотримання встановленої норми тривалості робочого часу на обліковий період (квартал), з підсумованим обліком робочого часу);
оплачувана щорічна відпустка, оплата за листками тимчасової непрацездатності;
своєчасна виплата заробітної плати;
дружній колектив, можливість професійного навчання та кар’єрного зростання.
Резюме (CV) надсилайте на електронну пошту kadry-phil@ukr.net (зазначити тему листа «Касир квитковий І категорії»).
31 жовтня 2025 року, за ініціативи Національної філармонії України, у партнерстві з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти та Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій, відбувся перший Форум концертних організацій України.
Захід об’єднав керівників філармоній, будинків музики, мистецьких інституцій і творчих колективів, що представляють сектор академічного мистецтва з усієї країни.
Дискусійні панелі та спікери
Протягом дня учасники обговорювали ключові виклики та перспективи розвитку концертного життя в Україні, ділилися досвідом і формували спільне бачення майбутнього.
У програмі Форуму: — Галина Григоренко, перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України — презентація Стратегії розвитку культури до 2030 року; — панель «Прифронтові філармонії: засади стійкості» — Ірина Конарєва (модераторка, Запоріжжя), Юрій Янко (Харків), Олександр Хасапов, Антон Чернета (Дніпро), Сергій Теребун (Чернігів); — Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій — про законне використання об’єктів авторського права; — дискусія «Концертна організація майбутнього. Успішні кейси» — модератор Михайло Швед, спікери Тарас Демко, Дмитро Таванець, Ольга Кононенко, Микола Губчук; — обговорення ініціативи створення Асоціації концертних організацій України — модератор Олесь Журавчак, спікери Володимир Рудницький (Івано-Франківськ), Ольга Кононенко, Михайло Швед, Євген Петриченко; — підсумкова сесія «Нагальні проблеми сектору» — модераторка Ольга Кононенко.
Форум став важливим майданчиком для професійного діалогу, спільнотворення, партнерства і взаємної підтримки. Учасники поділилися напрацюваннями у сфері культурного менеджменту, розглянули актуальні питання функціонування концертних установ у воєнний час, а також шукали шляхи зміцнення сектора академічного мистецтва.
За підсумками обговорення було ухвалено рішення про створення Асоціації концертних організацій України — як спільного представницького об’єднання для розвитку галузі та посилення координації між регіональними інституціями.
Національна філармонія України відкриває серію художніх виставок, присвячених музиці – мистецтву, що надихає, об’єднує і народжує нові форми творчості. Цей проєкт покликаний створити простір для взаємодії музики й образотворчого мистецтва, де живопис стає продовженням музичних тем, ритмів і образів. Візуальне мистецтво у стінах філармонії постає не просто фоном, а повноправним співрозмовником музики, розширюючи її звучання та відкриваючи нові грані сприйняття.
Відкриває проєкт соло-виставка «МУЗИКА» Ірини Акімової, де живопис постає як динамічний зліпок музики. Живопис – це німа поезія, стверджував Леонардо да Вінчі. У арт-проєкті Ірини Акімової «МУЗИКА» живопис постає як динамічний зліпок музики, який гармонійно відображає її композицію, стиль, ритм, колорит і образи. Ірина Акімова пропонує глядачеві своє оригінальне візуальне трактування класичних музичних творів. Вже втретє авторка демонструє глядачеві роботи з цього проєкту. Спочатку він був представлений у Музеї історії міста Києва, потім – в Національній опері України, і щоразу проєкт доповнювався новими яскравими роботами, про які всесвітньо визнаний український митець Іван Марчук сказав: «Дуже цікавий та оригінальний підхід! Я такого ще не бачив ні в кого».
Відкриття виставки 14 жовтня о 17:30
Працюючи над картинами, авторка ділить музичний твір на кілька складових, які з’являються як окремі елементи візуальної композиції. Потім вона визначає колірну гамму і композиційну структуру кожного елемента. ЇЇ інструменти – кольори, форми, лінії, що відображають тональність, силу звуку або цілі музичні фрази. В одних роботах («Перший концерт для фортепіано з оркестром Шопена») колірні композиції різної форми разом з варіаціями складних фігур з численними вигинами мовою абстракції передають музичні фрази, які складаються в єдиний твір, відображаючи його настрій та інтонації. В інших роботах («Пори року в Буенос-Айресі») домінують фігуративні композиції, які через асоціації з образами природи або міста допомагають відобразити дух і характер музичного творіння. У більшості робіт символічно присутня головна тема музичного твору і його ритм. Наприклад, в «Болеро» музична тема зашифрована у висоті містичних свічок, які грою уяви перетворюються в ноти, а лінії, схожі на нотний стан, стають носіями ритму.
«Проєкт «МУЗИКА» – це моя розповідь про улюблену класичну музику мовою сучасного живопису та мій скромний внесок у її популяризацію серед сучасних глядачів», – підкреслює Ірина. Проєкт презентує картини, створені на теми музичних творів композиторів різних епох і напрямків: від класики Ф. Шопена («Перший концерт для фортепіано з оркестром»), пізнього романтизму М. Равеля («Болеро»), експресіонізму і додекафонії А. Шенберга (вокальний цикл «Місячний П’єро») до танго нуево А. П’яццолли («Пори року в Буенос-Айресі»). До робіт, створених раніше, приєдналися нові, присвячені музичним інструментам. У них авторка концентрує увагу глядача на майстерних та чуйних руках музикантів, що стають їхніми справжніми портретами. Більшість робіт з цієї виставки експонувалися на міжнародних арт-конкурсах і отримали призи та міжнародне визнання.
Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві (UAFRA) виступила партнером Національної філармонії України в організації цієї виставки.
Враження від візуальних алюзій на музичні твори Ірини Акімової відвідувачі можуть доповнити їхнім формо- та ідейнотворчим натхненником – музикою, що лунатиме в затишних стінах Національної філармонії України.
ІРИНА АКІМОВА – українська художниця, представниця сучасного мистецтва. Член Національної спілки художників України. Живе і працює в Києві. У своєму арт-портфелі має 16 соло та більш ніж 70 колективних виставок в художніх галереях та арт-платформах України і світу. Її роботи знаходяться в приватних колекціях українських та європейських колекціонерів. У 2016 році Ірина Акімова заснувала та очолила громадську організацію «Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві» (UAFRA), яка підтримує гендерну рівність в мистецтві.
Національна філармонія України шукає до своєї команди касира квиткового І категорії відділу квиткового господарства
Основні обов’язки:
1. отримує інформацію з АСПК про квитки (абонементи) на концерти НФУ (у Колонному залі імені М.В. Лисенка, Музичному салоні, фоє та на інших концертних майданчиках), що надійшли у продаж в квитковій касі;
2. здійснює у квитковій касі НФУ продаж як за готівку, так і через платіжний термінал квитків (абонементів) на концерти НФУ;
3. надає консультаційну допомогу відвідувачам щодо репертуару та правил відвідування концертів;
4. розміщує в квитковій касі НФУ рекламні матеріали про концерти / програми концертів та звіряє зміст зазначених матеріалів з інформацією, що міститься в АСПК;
5. у разі повернення відвідувачами придбаних квитків (абонементів) у випадку скасування, перенесення або зміни концерту, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством:
а) надає допомогу відвідувачам щодо оформлення заяви про повернення коштів за придбані та повернуті квитки (абонементи);
б) оформляє накладну на повернення невикористаних квитків (абонементів) (форма № КГ-8) та інші документи, необхідні для повернення коштів;
в) повертає квиток з відповідним місцем в продаж через функціонал АСПК (за винятком випадку скасування концерту);
6. оформляє щоденну звітність.
Обов’язкові вимоги:
повна вища або фахова передвища освіта за відповідним напрямом підготовки («Менеджмент», «Економіка», «Фінанси, банківська справа», «Облік та оподаткування» тощо)
вільне володіння державною мовою;
досвід роботи за фахом не менше 1 (одного) року;
навички роботи з ПК та офісною технікою, досвід роботи з Автоматизованою системою продажу квитків (далі – АСПК);
знання Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затверджену наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07.07.1999 № 452, та нормативно-правових актів щодо порядку ведення касових операцій в національній валюті України.
Умови роботи:
гнучкий режим робочого часу визначається графіком виходу на роботу за умови дотримання встановленої норми тривалості робочого часу на обліковий період (квартал), з підсумованим обліком робочого часу;
оплачувана щорічна відпустка та лікарняні;
можливість професійного навчання та кар’єрного зростання.
Резюме (CV) надсилайте на електронну пошту kadry-phil@ukr.net (зазначити тему листа «Касир квитковий І категорії»).
У Національній філармонії України відбулась презентація проєкту і дискусія «Dictum: повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича» – український complete works: формування культурної спадщини», в якій взяв участь композитор і художній керівник проєкту Євген Станкович.
Також у події взяли участь: авторка ідеї і кураторка проєкту – диригентка Наталія Пономарчук, докторка мистецтвознавства, професорка – музикознавиця Олена Зінькевич, художній керівник та головний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо– Володимир Шейко та генеральний директор Національної філармонії України – композитор Михайло Швед.
Ідея проєкту виношувалася кілька років в стінах Національної філармонії України, а стала можливою завдяки партнерству з культурно-мистецькою фундацією Dusha UA за підтримки Українського культурного фонду.
Дякуючи всім залученим до створення Альбому, Євген Федорович, сказав: «Для мене велика честь, що так поставилися до мене і моєї музики: взялися робити таку масштабну справу. В якійсь мірі це несподівано… У свої роки я починаю розуміти, що музика не має меж. Вона – породження душі людської, а душу дає людині Господь. І вона безмірна. У кожного народу своє уявлення про життя. Кожна людина має право вибирати свій духовний шлях на цьому світі. Зараз у ці тяжкі, страшні дні, кожен із нас робить свій вибір».
Наталія Пономарчук, працюючи в Україні та Британії й представляючи світовий лейбл IMG Artists та будучи однією з найактивніших амбасадорок культурної дипломатії, – побудувала концепцію «Dictum», як спробу ретроспективи відображення еволюції авторського стилю композитора за роки його творчої діяльності. Такий підхід – має небагато аналогів у світовій практиці і є доволі новаторським для українського мистецтва. Під час презентації, маестро зазначила:
“17 симфоній Станковича – це як історія життя генія. Наша спроба пройти по його слідах, подивитися, з чого починав, як змінювався його стиль, мислення, які барви він знаходив в оркестрі. Побачити ці симфонії в контексті того, що було і що буде. А це абсолютно різні відчуття. Ми прагнемо пройти весь цей шлях й відчути їх всі: вони повинні скластися в єдиний Всесвіт. Антологія камерних симфоній Євгена Станковича – капітальна робота, яку ми маємо право залишити нащадкам, які далі будуть грати, записувати й шукати в ній сенси для свого буття. Ще одна важлива мотивація до створення «Dictum»: сьогодні ми маємо колосальний відтік музикантів з країни, живемо у війні і разом з тим, насмілюємося робити такий грандіозний проєкт, який потребує фантастичних зусиль саме через виклики часу. А війна це величезний виклик. Як ми – музиканти, можемо відповісти? Ми повинні робити великі справи. Який виклик – така і відповідь. Наша відповідь: показати дух цієї музики, любов до композитора і залишити цей документ для історії. Від нас – нащадкам.“
Знана музикознавиця Олена Зінькевич почала писати рецензії ще на перші авторські концерти Євгена Станковича в їхні студентські роки. Будучи найавторитетнішою знавчинею творчості композитора, написавши багато статей, музичних портретів, монографій, Олена Сергіївна зазначила: «Я, напевно, одна з небагатьох, хто пам’ятає, як увійшов, а, точніше, увірвався в музичний простір України Євген Федорович, його музика. Тоді, у 70-ті, був повний штиль і наші авангардисти не виконувалися. Лятошинський не звучав… Та ж музика, що була дозволена і звучала – була зроблена професійно і з повним дотриманням всіх регламентів і правил. Аж раптом, на цьому тлі з`явилися твори Станковича, що одразу сприйнялися як відкриття: своїм зухвалим недотриманням правил, своєю емоційною відкритістю й своїм сміливим вторгненням з перших кроків саме в царину симфонії…»
Твори Станковича незмінно асоціюються з Україною: завдяки глибокій вкоріненості в український мелос, тембровій неповторності, використанням характерних інструментів. Його симфонічна музика з одного боку, прагне до філософських узагальнень, а з іншого – в ній завжди присутня щемка витончена лірика.Його ж камерні симфонії мають риси концертного жанру, адже, крім власне оркестру, вони потребують також солістів-віртуозів.
Серед солістів, які беруть участь у створенні «Dictum»: Люба Таннікліфф, альт | Велика Британія; Єва Рабчевська, скрипка | Україна-Німеччина; Вікторія Вітренко, мецо-сопрано | Україна-Німеччина; Марко Комонько, скрипка | Україна-Ірландія; Олег Мороз, кларнет; Максим Шадько, фортепіано; Роман Лопатинський, фортепіано; Тарас Осадчий, фагот; Валерій Апостол, валторна, Дмитро Гудима, гобой; Юрій Стьопін, скрипка.
До запису релізу «Dictum» залучено Київський камерний оркестр НФУ та запрошених музикантів у загальній кількості близько 80. Звукорежисер проєкту – Андрій Мокрицький.
«Dictum» – це новий підхід до масштабування української моделі complete works*, яка, зазвичай властива переважно європейським та американським музичним центрам і є маркером закріплення імені композитора в історії. Такі «complete works» працюють як потужні мистецькі маніфести – вони не просто акумулюють спадщину, а й переосмислюють роль композитора у світовій культурі, стають «віхою пам’яті» та важливим елементом музичної дипломатії. Недарма назвою проєкту обрано саме «Dictum» (на також назва симфонії №10 з циклу), що в перекладі з латини означає – «Сказане!»
КОМАНДА ПРОЄКТУ:
Євген Станкович, художній керівник, композитор;
Наталія Пономарчук, кураторка, головна диригентка Київського камерного оркестру Національної філармонії України;
Андрій Мокрицький, звукорежисер проєкту;
Світлана Євдокименко, координаторка, голова ГО DUSHA UA, співорганізаторка;
Ольга Стельмашевська, комунікаційниця, директорка PR-агенції «Дель Арте», співорганізаторка;
У зв’язку із тривалою повітряною тривогою концерт СТАЛЬ. ФІАЛКА. ЛЮТЬ запланований на 18 вересня 2025 року ПЕРЕНЕСЕНО на 02 грудня 2025 року (початок о 18:00).
