Take Five!: Шютц, Гендель, Скарлатті, Бах, Березовський
10-21 листопада 2025 | Національна філармонія України

Дванадцять днів барокових відкриттів, діалогів і прем’єр у серці Києва

     З 10 по 21 листопада 2025 року відбудеться Друга едиція Kyiv Baroque Fest-2025 – міжнародного фестивалю, який щороку відкриває нові грані ранньої музики, завдяки партнерству Національної філармонії України з Open Opera Ukraine та Національним будинком музики. Подія об’єднує зіркових українських та європейських виконавців, дослідників, студентів та меломанів навколо спільного простору барокової музики – її живої присутності, дослідження і натхнення.

      Бароко сьогодні – не запилений музей. Бароко сьогодні це –  актуальний світовий культурний тренд. У Європі та США зростає кількість фестивалів і слухачів, особливо серед молоді, а проєкти барокової музики стають медіа-подіями з високим суспільним резонансом. Як зазначає портал Total Baroque, рання музика, зокрема і бароко, – вийшла з тієї ніші, що її займала у 1980-х: сьогодні її виконують у філармоніях Парижа і Берліна, на фестивалях у Відні, Единбурзі, Глазго, Утрехті, Чикаго, на великих сценах і в камерних залах по всьому світі.

 Вперше Kyiv Baroque Fest відбувся у 2023 році у форматі  французької увертюри «Рамо / Бортнянський: Галантні Європи» і вже тоді започаткував концепцію поєднання української і європейської музики та множинність культурних ідентичностей. Після успіху першої едиції в 2024 році, яка отримала широкий суспільний та медійний резонанси і зібрала аншлаги, – Kyiv Baroque Fest утвердився як важлива подія у культурному календарі Києва та як один з найперспективніших фестивалів ранньої музики в Східній Європі.

      Однією з ключових ідей Kyiv Baroque Fest є посилення та оприявнення взаємозв’язків між Україною та іншими європейськими та світовими культурами, що сприятиме появі несподіваних ракурсів і тем у пропонованих концертних програмах, участі у фестивалі музикантів з різних куточків світу, спільним освітньо-просвітницьким ініціативам, випробовуванню нових фестивальних форматів.

      Цьогорічна тема фестивалю, що у її назві один із найпопулярніших джазових стандартів – Take Five!, – пропонує розімкнути простір ранньої музики і відкрити його для експериментів та несподіваних стильових з’єднань. Водночас, це нагадування про п’ять імен композиторів, чий вплив й дотепер відчувається в різних частинах Європи і світу: Генріха Шютца, Георга Фрідріха Генделя, Доменіко Скарлатті, Йоганна Себастьяна Баха та Максима Березовського. Кожен із них – важлива постать в історії європейського бароко. Разом вони формують мапу зв’язків, перетинів і натхнень, що простягається від Дрездена до Неаполя, від Лондона до Києва. 

       На фестиваль приїдуть всесвітньовідомі зірки барокової музики: Андреас Шолль, контратенор | Німеччина; Ансамбль Festina Lente | Італія; Хосуе Мелендес Пелае, корнетто | Швейцарія-Мексика; Хана Блажикова, сопрано | Чехія; Марек Топоровський, клавесин/орган | Польща; Ян де Вінне, флейта траверсо | Бельгія, Саломе Ґаслен, віола да гамба | Франція; Марк Кодл, барокова віолончель | Велика  Британія/Польща та ін. та ін.

Освітній, культурний та соціально-відповідальний контекст

Kyiv Baroque Fest поєднує музику, літературу, філософію, кіно, театр, богослов’я, історію читання, моду, формуючи простір, у якому минуле – це частина майбутнього.
Ідея фестивалю – розкрити бароко не як музейну епоху, а як живу територію свободи, відкриту для діалогу з сучасністю.

Цього року Kyiv Baroque Fest вперше співпрацює з українським інклюзивним брендом одягу FREEki, що поділяє його філософію, поєднуючи креативність, етику та соціальну відповідальність: «Ми – FREEki, український бренд одягу, що народився зі свободи бути собою. FREEki – бренд із соціальною позицією. У нашій команді – молодь із комплексними порушеннями розвитку. Ми всі різні – і саме в цьому наша сила.  Мріємо, щоб працевлаштування людей з інвалідністю стало нормою, а не винятком. Поки суспільство крокує до інклюзії – ми вже показуємо, що це можливо. Це не завжди легко, але завжди по-справжньому й завжди має сенс. Цього разу ми долучилися до краси музики – створили дизайн мерчу для Kyiv Baroque Fest 2025 Для нас бароко – це гармонія й пристрасть, форма й свобода. Ми спробували передати музику через тканину, фактуру й деталі. FREEki – це коли одяг звучить». 

Take Five! – це запрошення вслухатися у п’ять голосів, які не одне століття з’єднують Європу через музику, і нагадування, що українська культура – невіддільна частина цього поліфонічного континенту. Власне, це реалізовано у насиченому і багаторакурсному розкладі фестивалю

31 жовтня 2025 року, за ініціативи Національної філармонії України, у партнерстві з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти та Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій, відбувся перший Форум концертних організацій України.

Захід об’єднав керівників філармоній, будинків музики, мистецьких інституцій і творчих колективів, що представляють сектор академічного мистецтва з усієї країни.

Дискусійні панелі та спікери

Протягом дня учасники обговорювали ключові виклики та перспективи розвитку концертного життя в Україні, ділилися досвідом і формували спільне бачення майбутнього.

У програмі Форуму:
— Галина Григоренко, перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України — презентація Стратегії розвитку культури до 2030 року;
— панель «Прифронтові філармонії: засади стійкості» — Ірина Конарєва (модераторка, Запоріжжя), Юрій Янко (Харків), Олександр Хасапов, Антон Чернета (Дніпро), Сергій Теребун (Чернігів);
— Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій — про законне використання об’єктів авторського права;
— дискусія «Концертна організація майбутнього. Успішні кейси» — модератор Михайло Швед, спікери Тарас Демко, Дмитро Таванець, Ольга Кононенко, Микола Губчук;
— обговорення ініціативи створення Асоціації концертних організацій України — модератор Олесь Журавчак, спікери Володимир Рудницький (Івано-Франківськ), Ольга Кононенко, Михайло Швед, Євген Петриченко;
— підсумкова сесія «Нагальні проблеми сектору» — модераторка Ольга Кононенко.

Форум став важливим майданчиком для професійного діалогу, спільнотворення, партнерства і взаємної підтримки.
Учасники поділилися напрацюваннями у сфері культурного менеджменту, розглянули актуальні питання функціонування концертних установ у воєнний час, а також шукали шляхи зміцнення сектора академічного мистецтва.

За підсумками обговорення було ухвалено рішення про створення Асоціації концертних організацій України — як спільного представницького об’єднання для розвитку галузі та посилення координації між регіональними інституціями.

Фотозвіт Вікторія Головченко https://2776-viktoriya-golovcenko.gallera.io/459088-forum-koncertnix-organizacii-ukrayini-nfu

Національна філармонія України відкриває серію художніх виставок, присвячених музиці – мистецтву, що надихає, об’єднує і народжує нові форми творчості. Цей проєкт покликаний створити простір для взаємодії музики й образотворчого мистецтва, де живопис стає продовженням музичних тем, ритмів і образів. Візуальне мистецтво у стінах філармонії постає не просто фоном, а повноправним співрозмовником музики, розширюючи її звучання та відкриваючи нові грані сприйняття.

Відкриває проєкт  соло-виставка «МУЗИКА» Ірини Акімової, де живопис постає як динамічний зліпок музики. Живопис – це німа поезія, стверджував Леонардо да Вінчі. У арт-проєкті Ірини Акімової «МУЗИКА» живопис постає як динамічний зліпок музики, який гармонійно відображає її композицію, стиль, ритм, колорит і образи. Ірина Акімова пропонує глядачеві своє оригінальне візуальне трактування класичних музичних творів. Вже втретє авторка демонструє глядачеві роботи з цього проєкту. Спочатку він був представлений у Музеї історії міста Києва, потім – в Національній опері України, і щоразу проєкт доповнювався новими яскравими роботами, про які всесвітньо визнаний український митець Іван Марчук сказав: «Дуже цікавий та оригінальний підхід! Я такого ще не бачив ні в кого».

Відкриття виставки 14 жовтня о 17:30

Працюючи над картинами, авторка ділить музичний твір на кілька складових, які з’являються як окремі елементи візуальної композиції. Потім вона визначає колірну гамму і композиційну структуру кожного елемента. ЇЇ інструменти – кольори, форми, лінії, що відображають тональність, силу звуку або цілі музичні фрази. В одних роботах («Перший концерт для фортепіано з оркестром Шопена») колірні композиції різної форми разом з варіаціями складних фігур з численними вигинами мовою абстракції передають музичні фрази, які складаються в єдиний твір, відображаючи його настрій та інтонації. В інших роботах («Пори року в Буенос-Айресі») домінують фігуративні композиції, які через асоціації з образами природи або міста допомагають відобразити дух і характер музичного творіння. У більшості робіт символічно присутня головна тема музичного твору і його ритм. Наприклад, в «Болеро» музична тема зашифрована у висоті містичних свічок, які грою уяви перетворюються в ноти, а лінії, схожі на нотний стан, стають носіями ритму.

«Проєкт «МУЗИКА» – це моя розповідь про улюблену класичну музику мовою сучасного живопису та мій скромний внесок у її популяризацію серед сучасних глядачів», – підкреслює Ірина. Проєкт презентує картини, створені на теми музичних творів композиторів різних епох і напрямків: від класики  Ф. Шопена («Перший концерт для фортепіано з оркестром»), пізнього романтизму М. Равеля («Болеро»), експресіонізму і додекафонії А. Шенберга (вокальний цикл «Місячний П’єро») до танго нуево А. П’яццолли («Пори року в Буенос-Айресі»). До робіт, створених раніше, приєдналися нові, присвячені музичним інструментам. У них авторка концентрує увагу глядача на майстерних та чуйних руках музикантів, що стають їхніми справжніми портретами. Більшість робіт з цієї виставки експонувалися на міжнародних арт-конкурсах і отримали призи та міжнародне визнання.

Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві (UAFRA) виступила партнером Національної філармонії України в організації цієї виставки.

Враження від візуальних алюзій на музичні твори Ірини Акімової відвідувачі можуть доповнити їхнім формо- та ідейнотворчим натхненником – музикою, що лунатиме в затишних стінах Національної філармонії України.

ІРИНА АКІМОВА – українська художниця, представниця сучасного мистецтва. Член Національної спілки художників України. Живе і працює в Києві. У своєму арт-портфелі має 16 соло та більш ніж 70 колективних виставок в художніх галереях та арт-платформах України і світу. Її роботи знаходяться в приватних колекціях українських та європейських колекціонерів. У 2016 році Ірина Акімова заснувала та очолила громадську організацію «Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві» (UAFRA), яка підтримує гендерну рівність в мистецтві. 

Instagram https://www.instagram.com/iryna_akimova_art

Facebook   https://www.facebook.com/iryna.akimova.39

У Національній філармонії України відбулась презентація проєкту і дискусія «Dictum: повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича» – український complete works: формування культурної спадщини», в якій взяв участь композитор і художній керівник проєкту Євген Станкович.

Також у події взяли участь: авторка ідеї і кураторка проєкту – диригентка Наталія Пономарчук, докторка мистецтвознавства, професорка – музикознавиця Олена Зінькевич, художній керівник та головний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо – Володимир Шейко та генеральний директор Національної філармонії України – композитор Михайло Швед.

Ідея проєкту виношувалася кілька років в стінах Національної філармонії України, а стала можливою завдяки партнерству з культурно-мистецькою фундацією Dusha UA за підтримки Українського культурного фонду.

Дякуючи всім залученим до створення Альбому, Євген Федорович, сказав: «Для мене велика честь, що так поставилися до мене і моєї музики: взялися робити таку масштабну справу. В якійсь мірі це несподівано… У свої роки я починаю розуміти, що музика не має меж.  Вона – породження душі людської, а душу дає людині Господь. І вона безмірна. У кожного народу своє уявлення про життя.  Кожна людина має право вибирати свій духовний шлях на цьому світі. Зараз у ці тяжкі, страшні дні, кожен із нас робить свій вибір».

Наталія Пономарчук, працюючи в Україні та Британії й представляючи світовий лейбл IMG Artists та будучи однією з найактивніших амбасадорок культурної дипломатії, – побудувала концепцію «Dictum», як спробу ретроспективи відображення еволюції авторського стилю композитора за роки його творчої діяльності. Такий підхід – має небагато аналогів у світовій практиці і є доволі новаторським для українського мистецтва. Під час презентації, маестро зазначила:

“17  симфоній Станковича – це як історія життя генія. Наша спроба пройти по його слідах, подивитися, з чого починав, як змінювався його стиль, мислення, які барви він знаходив в оркестрі. Побачити ці симфонії в контексті того, що було і що буде. А це абсолютно різні відчуття. Ми прагнемо пройти весь цей шлях й відчути їх всі: вони повинні скластися в єдиний Всесвіт. Антологія камерних симфоній Євгена Станковича – капітальна робота, яку ми маємо право залишити нащадкам, які далі будуть грати, записувати й шукати в ній сенси для свого буття. Ще одна важлива мотивація до створення «Dictum»: сьогодні ми маємо колосальний відтік музикантів з країни, живемо у війні і разом з тим, насмілюємося робити такий грандіозний проєкт, який потребує фантастичних зусиль саме через виклики часу. А війна це величезний виклик. Як ми – музиканти, можемо відповісти? Ми повинні робити великі справи. Який виклик – така і відповідь. Наша відповідь: показати дух цієї музики, любов до композитора і залишити цей документ для історії. Від нас – нащадкам.“

Знана музикознавиця Олена Зінькевич почала писати рецензії ще на перші авторські концерти Євгена Станковича в їхні студентські роки. Будучи найавторитетнішою знавчинею творчості композитора, написавши багато статей, музичних портретів, монографій, Олена Сергіївна зазначила: «Я, напевно, одна з небагатьох, хто пам’ятає, як увійшов, а, точніше, увірвався в музичний простір України Євген Федорович, його музика.  Тоді, у 70-ті, був повний штиль і наші авангардисти не виконувалися.  Лятошинський не звучав… Та ж музика, що була дозволена і звучала – була зроблена професійно і з повним дотриманням всіх регламентів і правил. Аж раптом, на цьому тлі з`явилися твори Станковича, що одразу сприйнялися як відкриття: своїм зухвалим недотриманням правил, своєю емоційною відкритістю й своїм сміливим вторгненням з перших кроків саме в царину симфонії…»

Твори Станковича незмінно асоціюються з Україною: завдяки глибокій вкоріненості в український мелос, тембровій неповторності, використанням характерних інструментів. Його симфонічна музика з одного боку, прагне до філософських узагальнень, а з іншого – в ній завжди присутня щемка витончена лірика.Його ж камерні симфонії мають риси концертного жанру, адже, крім власне оркестру, вони потребують також солістів-віртуозів.

Серед солістів, які беруть участь у створенні «Dictum»: Люба Таннікліфф, альт | Велика Британія; Єва Рабчевська, скрипка | Україна-Німеччина; Вікторія Вітренко, мецо-сопрано | Україна-Німеччина; Марко Комонько, скрипка | Україна-Ірландія; Олег Мороз, кларнет; Максим Шадько, фортепіано; Роман Лопатинський, фортепіано; Тарас Осадчий, фагот; Валерій Апостол, валторна, Дмитро Гудима, гобой; Юрій Стьопін, скрипка.

До запису релізу «Dictum» залучено Київський камерний оркестр НФУ та запрошених музикантів у загальній кількості близько 80. Звукорежисер проєкту – Андрій Мокрицький.

«Dictum» – це новий підхід до масштабування української моделі complete works*, яка, зазвичай властива переважно європейським та американським музичним центрам і є маркером закріплення імені композитора в історії. Такі «complete works» працюють як потужні мистецькі маніфести – вони не просто акумулюють спадщину, а й переосмислюють роль композитора у світовій культурі, стають «віхою пам’яті» та важливим елементом музичної дипломатії. Недарма назвою проєкту обрано саме «Dictum» (на також назва симфонії №10 з циклу), що в перекладі з латини означає – «Сказане!»

КОМАНДА ПРОЄКТУ:

• Євген Станкович, художній керівник, композитор;
• Наталія Пономарчук, кураторка, головна диригентка Київського камерного оркестру
  Національної філармонії України;
• Андрій Мокрицький, звукорежисер проєкту;
• Світлана Євдокименко, координаторка, голова ГО DUSHA UA, співорганізаторка;
• Ольга Стельмашевська, комунікаційниця, директорка PR-агенції «Дель Арте»,
  співорганізаторка;
• Марина Лопушин, відеографка;
• Дмитро та Вікторія Головченки,фотографи;
• Ася Кравчук, дизайнерка