Категорія: ЗМІ про нас

163-й концертний сезон Національної філармонії України відкрився програмою, в якій зустрілися дві яскраві музичні стихії ХХ століття — український симфонізм Бориса Лятошинського та неповторний світ Джорджа Ґершвіна.

За диригентським пультом був Теодор Кухар, чия співпраця з Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України щоразу стає особливою подією. Солісткою вечора виступила тайванська піаністка Фаня Лінь, відома тонким відчуттям стилю, віртуозністю та глибиною музичних інтерпретацій.

— Сьогодні у нас урочиста подія, — наголосив Генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед. — Відкриваємо сезон доволі рано. Ми розуміємо, що у такий складний час музика повинна звучати, давати нам світло, натхнення. Вона звучить для нас і про нас, стверджуючи всьому світу, що ми є і що ми будемо завжди. Ми дуже вдячні нашим воїнам за захист. І глядачам, які приходять до нас у будь-яку погоду — і в холод, і в спеку, і після обстрілів… Ми це цінуємо. А нашим музикантам бажаємо натхнення і стійкості. Щоб цей сезон нам ніщо не заважало творити…

8 серпня 2026 року Національна філармонія України відкриє свій 163-й концертний сезон. Напередодні початку нового робочого року в цьому музичному закладі журналіст видання “ТиКиїв” поспілкувався з керівником філармонії.

Які були ключові події минулого сезону, скільки людей відвідало концерти, яку музику хочуть слухати кияни та гості столиці, як зацікавити класикою дітей і молодь, що очікувати від закладу в новому сезоні — на ці та інші запитання відповів генеральний директор філармонії, композитор, заслужений діяч мистецтв України Михайло Швед.

3 червня 2026 року в Національній філармонії України відбувся концерт «Українська поема», присвячений творчості Бориса Лятошинського та Євгена Станковича.

Під орудою диригентки Кері-Лінн Вілсон твори видатних українських композиторів виконували Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата». У програмі також взяли участь солісти: Богдана Півненко (скрипка) та Максим Шадько (фортепіано).

Під час цього концерту відбувся запис твору Бориса Лятошинського – «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром, op. 54 у виконанні соліста Національної філармонії України Максима Шадька.

«Включення української класики до такого престижного європейського марафону, як EuroPiano на телеканалі ARTE,  це надзвичайно важливий крок для культурної дипломатії України. «Слов’янський концерт» Бориса Лятошинського є справжнім шедевром, який демонструє глибину, силу та самобутність нашої академічної музики. Те, що мільйони європейських слухачів почують цей твір у виконанні Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України та Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під орудою Кері-Лінн Вілсон, вкотре підтверджує: Україна є невіддільною частиною європейського культурного простору, а наша спадщина звучить в один голос із найкращими світовими зразками», – зазначив генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед.

“У ніч на 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на Україну, застосувавши 90 ракет і 600 безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Про руйнування повідомили десятки бізнесів та інституцій. Серед постраждалих – МЦКМ (Жовтневий палац), Український дім, філармонія, Київська опера, консерваторія.

У будівлі Національної філармонії на Європейській площі пошкоджено частину вікон і дверей. Але концерти не припиняються: глядацька зала вціліла, розповідає генеральний директор філармонії Михайло Швед.

Філармонія також чекає на оцінку збитків від Мінкульту. Втрати, за словами директора, не настільки великі, щоб відкривати спеціальний рахунок на відновлення. «Найкраща підтримка – якщо люди відвідуватимуть концерти», – каже Швед.”

Інтерв’ю з генеральним директором Національної філармонії України, Михайлом Шведом, що вийшло на музичному порталі “Гук”.

У цій розмові Михайло Швед розказує про кадрові рішення, формування репертуару, взаємодію з іншими колективами та багато інших практик, що визначають діяльність Національної філармонії України зараз.

“Наш основний курс — на розширення репертуару, зокрема за рахунок сучасної та ранньої музики. Для останньої в нас започатковано фестиваль Kyiv Baroque Fest (який ми заснували спільно з “Open Opera Ukraine” у партнерстві з Національним будинком музики), що є концентратом подій у цій царині. Українську сучасну музику ми додаємо у програми впродовж сезону, водночас маємо чимало програм виключно з творів українських авторів. Важлива подія в цьому напрямку — започаткований спільно з Фундацією Лятошинського фестиваль “Liatoshynsky Space”.

22 березня 2026 року на сцені Національної філармонії України відбувся концерт-святкування 341-ї річниці з дня народження Йоганна Себастьяна Баха та Early Music Day. Ця подія стала відправною точкою та водночас B-side подією Kyiv Baroque Fest 2026.

Так, у 2026 році відбудеться третя едиція Kyiv Baroque Fest, який є спільним творінням Національної філармонії України, OPEN OPERA UKRAINE та Національного будинку музики.

Тема фестивалю «Джезуальдо і Моцарти: незбагненність як надія», присвячена неосяжності експериментування – від перегляду наявних жанрово-стильових конвенцій до радикалізації уявлень щодо меж звукових світів.

11 фестивальних днів пройдуть з 12 по 22 листопада 2026 року та окрім концертів будуть наповнені цікавими подіями, новими форматами, темами та викликами.

До України приїдуть всесвітньо відомі барокові музиканти з Італії, Франції, Німеччини, Польщі, Бельгії та Іспанії.

7 – 8 березня 2026 року в Національній філармонії України відбувся тематичний безбарʼєрний вікенд «Філософія зору» у межах міжнародного інклюзивного проєкту «Безбарʼєрні вікенди у філармонії: долаємо стереотипи».

Цикл створено як довготривалу ініціативу започатковану завдляки незалежному мистецькому проєкту Crescendo Art Forum спільно з Національною філармонією України.

В умовах повномасштабної війни питання безбарʼєрності набувають особливої актуальності: дедалі більше людей, зокрема дітей і молоді, стикаються з новими фізичними викликами. Мистецтво та освіта стають потужними інструментами для формування суспільства, у якому люди з інвалідністю є рівними учасниками культурного життя.

Василь Барвінський – український композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття, ім’я якого певний час було забороненим.

Так, його музику намагались знищити, однак вона повертається на великі сцени, і особливу роль у цьому відіграє й Національна філармонія України.

Минулого року в стінах філармонії зазвучали твори Барвінського в межах проєкту «Репресована українська музика». Цей проєкт, ініційований Ольгою Лігус та Олександрою Синяковою, має на меті «витягти на світло» творчість десяти репресованих композиторів, чиї імена десятиліттями були під забороною.

Про сам проєкт та про постать митця радимо більше дізнатись зі спільного сюжету каналу ICTV та СТБ.

В рамках проєкту «Філармонія Нескорених» 06 лютого 2026 року в Національній філармонії України відбувся концерт «Музика пораненої землі».

У свою чергу, 16 лютого 2026 року Ділявер Осман, диригент, професор кафедри оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії України, музичний керівник проєкту «Музика пораненої землі», та Олександр Рудько, автор проєкту «Музика пораненої землі» в ефірі програми «Сьогодні. вдень» розповіли Галині Бабій, що цей концерт є проводженням проєктів «Симфонія Криму. Повернення» та «Мій Крим».

Мистецький проєкт «Музика пораненої землі» покликаний показати багатогранність та унікальність культури регіонів, що наразі перебувають у тимчасовій окупації, а також має на меті через мистецтво підкреслити єдність країни у найскладніший час випробувань.

Прослухати ефір можна за цим посиланням

Гості прямоефірної студії телеканалу “1+1” – Михайло Швед, генеральний директор Націоанльної філармонії України, композитор, лауреат премії імені Бориса Лятошинського та Тетяна Гомон, співзасновниця Фестивалю музики Бориса Лятошинського, піаністка, засновниця Фундації Лятошинського, хранителька Кабінету-Музею і спадщини композитора.

В особі Бориса Миколайовича відкриваємо українську культуру для самих себе і для світу: розглядаючи та занурюючись в особі композитора у складний період нашої історії. Намагаємось зрозуміти як можна було зберегти себе і свою ідентичність в цих умовах. Тому тема цьогорічного фестивалю: Перевідкриття.