Категорія: Новини

Національна філармонія України відкриває серію художніх виставок, присвячених музиці – мистецтву, що надихає, об’єднує і народжує нові форми творчості. Цей проєкт покликаний створити простір для взаємодії музики й образотворчого мистецтва, де живопис стає продовженням музичних тем, ритмів і образів. Візуальне мистецтво у стінах філармонії постає не просто фоном, а повноправним співрозмовником музики, розширюючи її звучання та відкриваючи нові грані сприйняття.

Відкриває проєкт  соло-виставка «МУЗИКА» Ірини Акімової, де живопис постає як динамічний зліпок музики. Живопис – це німа поезія, стверджував Леонардо да Вінчі. У арт-проєкті Ірини Акімової «МУЗИКА» живопис постає як динамічний зліпок музики, який гармонійно відображає її композицію, стиль, ритм, колорит і образи. Ірина Акімова пропонує глядачеві своє оригінальне візуальне трактування класичних музичних творів. Вже втретє авторка демонструє глядачеві роботи з цього проєкту. Спочатку він був представлений у Музеї історії міста Києва, потім – в Національній опері України, і щоразу проєкт доповнювався новими яскравими роботами, про які всесвітньо визнаний український митець Іван Марчук сказав: «Дуже цікавий та оригінальний підхід! Я такого ще не бачив ні в кого».

Відкриття виставки 14 жовтня о 17:30

Працюючи над картинами, авторка ділить музичний твір на кілька складових, які з’являються як окремі елементи візуальної композиції. Потім вона визначає колірну гамму і композиційну структуру кожного елемента. ЇЇ інструменти – кольори, форми, лінії, що відображають тональність, силу звуку або цілі музичні фрази. В одних роботах («Перший концерт для фортепіано з оркестром Шопена») колірні композиції різної форми разом з варіаціями складних фігур з численними вигинами мовою абстракції передають музичні фрази, які складаються в єдиний твір, відображаючи його настрій та інтонації. В інших роботах («Пори року в Буенос-Айресі») домінують фігуративні композиції, які через асоціації з образами природи або міста допомагають відобразити дух і характер музичного творіння. У більшості робіт символічно присутня головна тема музичного твору і його ритм. Наприклад, в «Болеро» музична тема зашифрована у висоті містичних свічок, які грою уяви перетворюються в ноти, а лінії, схожі на нотний стан, стають носіями ритму.

«Проєкт «МУЗИКА» – це моя розповідь про улюблену класичну музику мовою сучасного живопису та мій скромний внесок у її популяризацію серед сучасних глядачів», – підкреслює Ірина. Проєкт презентує картини, створені на теми музичних творів композиторів різних епох і напрямків: від класики  Ф. Шопена («Перший концерт для фортепіано з оркестром»), пізнього романтизму М. Равеля («Болеро»), експресіонізму і додекафонії А. Шенберга (вокальний цикл «Місячний П’єро») до танго нуево А. П’яццолли («Пори року в Буенос-Айресі»). До робіт, створених раніше, приєдналися нові, присвячені музичним інструментам. У них авторка концентрує увагу глядача на майстерних та чуйних руках музикантів, що стають їхніми справжніми портретами. Більшість робіт з цієї виставки експонувалися на міжнародних арт-конкурсах і отримали призи та міжнародне визнання.

Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві (UAFRA) виступила партнером Національної філармонії України в організації цієї виставки.

Враження від візуальних алюзій на музичні твори Ірини Акімової відвідувачі можуть доповнити їхнім формо- та ідейнотворчим натхненником – музикою, що лунатиме в затишних стінах Національної філармонії України.

ІРИНА АКІМОВА – українська художниця, представниця сучасного мистецтва. Член Національної спілки художників України. Живе і працює в Києві. У своєму арт-портфелі має 16 соло та більш ніж 70 колективних виставок в художніх галереях та арт-платформах України і світу. Її роботи знаходяться в приватних колекціях українських та європейських колекціонерів. У 2016 році Ірина Акімова заснувала та очолила громадську організацію «Українська асоціація жіночих досліджень в мистецтві» (UAFRA), яка підтримує гендерну рівність в мистецтві. 

Instagram https://www.instagram.com/iryna_akimova_art

Facebook   https://www.facebook.com/iryna.akimova.39

У Національній філармонії України відбулась презентація проєкту і дискусія «Dictum: повний цикл камерних симфоній Євгена Станковича» – український complete works: формування культурної спадщини», в якій взяв участь композитор і художній керівник проєкту Євген Станкович.

Також у події взяли участь: авторка ідеї і кураторка проєкту – диригентка Наталія Пономарчук, докторка мистецтвознавства, професорка – музикознавиця Олена Зінькевич, художній керівник та головний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо – Володимир Шейко та генеральний директор Національної філармонії України – композитор Михайло Швед.

Ідея проєкту виношувалася кілька років в стінах Національної філармонії України, а стала можливою завдяки партнерству з культурно-мистецькою фундацією Dusha UA за підтримки Українського культурного фонду.

Дякуючи всім залученим до створення Альбому, Євген Федорович, сказав: «Для мене велика честь, що так поставилися до мене і моєї музики: взялися робити таку масштабну справу. В якійсь мірі це несподівано… У свої роки я починаю розуміти, що музика не має меж.  Вона – породження душі людської, а душу дає людині Господь. І вона безмірна. У кожного народу своє уявлення про життя.  Кожна людина має право вибирати свій духовний шлях на цьому світі. Зараз у ці тяжкі, страшні дні, кожен із нас робить свій вибір».

Наталія Пономарчук, працюючи в Україні та Британії й представляючи світовий лейбл IMG Artists та будучи однією з найактивніших амбасадорок культурної дипломатії, – побудувала концепцію «Dictum», як спробу ретроспективи відображення еволюції авторського стилю композитора за роки його творчої діяльності. Такий підхід – має небагато аналогів у світовій практиці і є доволі новаторським для українського мистецтва. Під час презентації, маестро зазначила:

“17  симфоній Станковича – це як історія життя генія. Наша спроба пройти по його слідах, подивитися, з чого починав, як змінювався його стиль, мислення, які барви він знаходив в оркестрі. Побачити ці симфонії в контексті того, що було і що буде. А це абсолютно різні відчуття. Ми прагнемо пройти весь цей шлях й відчути їх всі: вони повинні скластися в єдиний Всесвіт. Антологія камерних симфоній Євгена Станковича – капітальна робота, яку ми маємо право залишити нащадкам, які далі будуть грати, записувати й шукати в ній сенси для свого буття. Ще одна важлива мотивація до створення «Dictum»: сьогодні ми маємо колосальний відтік музикантів з країни, живемо у війні і разом з тим, насмілюємося робити такий грандіозний проєкт, який потребує фантастичних зусиль саме через виклики часу. А війна це величезний виклик. Як ми – музиканти, можемо відповісти? Ми повинні робити великі справи. Який виклик – така і відповідь. Наша відповідь: показати дух цієї музики, любов до композитора і залишити цей документ для історії. Від нас – нащадкам.“

Знана музикознавиця Олена Зінькевич почала писати рецензії ще на перші авторські концерти Євгена Станковича в їхні студентські роки. Будучи найавторитетнішою знавчинею творчості композитора, написавши багато статей, музичних портретів, монографій, Олена Сергіївна зазначила: «Я, напевно, одна з небагатьох, хто пам’ятає, як увійшов, а, точніше, увірвався в музичний простір України Євген Федорович, його музика.  Тоді, у 70-ті, був повний штиль і наші авангардисти не виконувалися.  Лятошинський не звучав… Та ж музика, що була дозволена і звучала – була зроблена професійно і з повним дотриманням всіх регламентів і правил. Аж раптом, на цьому тлі з`явилися твори Станковича, що одразу сприйнялися як відкриття: своїм зухвалим недотриманням правил, своєю емоційною відкритістю й своїм сміливим вторгненням з перших кроків саме в царину симфонії…»

Твори Станковича незмінно асоціюються з Україною: завдяки глибокій вкоріненості в український мелос, тембровій неповторності, використанням характерних інструментів. Його симфонічна музика з одного боку, прагне до філософських узагальнень, а з іншого – в ній завжди присутня щемка витончена лірика.Його ж камерні симфонії мають риси концертного жанру, адже, крім власне оркестру, вони потребують також солістів-віртуозів.

Серед солістів, які беруть участь у створенні «Dictum»: Люба Таннікліфф, альт | Велика Британія; Єва Рабчевська, скрипка | Україна-Німеччина; Вікторія Вітренко, мецо-сопрано | Україна-Німеччина; Марко Комонько, скрипка | Україна-Ірландія; Олег Мороз, кларнет; Максим Шадько, фортепіано; Роман Лопатинський, фортепіано; Тарас Осадчий, фагот; Валерій Апостол, валторна, Дмитро Гудима, гобой; Юрій Стьопін, скрипка.

До запису релізу «Dictum» залучено Київський камерний оркестр НФУ та запрошених музикантів у загальній кількості близько 80. Звукорежисер проєкту – Андрій Мокрицький.

«Dictum» – це новий підхід до масштабування української моделі complete works*, яка, зазвичай властива переважно європейським та американським музичним центрам і є маркером закріплення імені композитора в історії. Такі «complete works» працюють як потужні мистецькі маніфести – вони не просто акумулюють спадщину, а й переосмислюють роль композитора у світовій культурі, стають «віхою пам’яті» та важливим елементом музичної дипломатії. Недарма назвою проєкту обрано саме «Dictum» (на також назва симфонії №10 з циклу), що в перекладі з латини означає – «Сказане!»

КОМАНДА ПРОЄКТУ:

• Євген Станкович, художній керівник, композитор;
• Наталія Пономарчук, кураторка, головна диригентка Київського камерного оркестру
  Національної філармонії України;
• Андрій Мокрицький, звукорежисер проєкту;
• Світлана Євдокименко, координаторка, голова ГО DUSHA UA, співорганізаторка;
• Ольга Стельмашевська, комунікаційниця, директорка PR-агенції «Дель Арте»,
  співорганізаторка;
• Марина Лопушин, відеографка;
• Дмитро та Вікторія Головченки,фотографи;
• Ася Кравчук, дизайнерка

Шановні відвідувачі!

У зв’язку із тривалою повітряною тривогою концерт СТАЛЬ. ФІАЛКА. ЛЮТЬ запланований на 18 вересня 2025 року ПЕРЕНЕСЕНО на 02 грудня 2025 року (початок о 18:00).

Придбані квитки дійсні

30 серпня 2025 року у Національній філармонії України відбулася прем’єра симфонічної поеми «Насіння соняшника» – твору італійського композитора Чезаре К’як’яретта, створеного як глибока музична відповідь на події повномасштабної війни.

У виконанні Національного президентського оркестру під керівництвом Дмитра Логвина та за участю соліста Євгена Жили, поема прозвучала як глибокий символ української сили та відродження. 

Після завершення композиції, овації довго не вщухали. Слухачі аплодували стоячи, емоції переповнювали. Адже звуки оркестру то пронизували до сліз, то дарували надію, і ця музика буквально пройшла крізь серця людей, залишивши глибокі відчуття сили та єдності. Особливої емоційності виконанню додало відео, створене художником Миколою Карабіновичем спеціально для цієї симфонічної поеми, яке посилило художній образ і підкреслило її символізм.

Цей твір уже й раніше мав успіх у Кельні та Гельсінкі, а тепер уперше прозвучав у Києві, ставши ще одним голосом міжнародної підтримки України.

Подія відбулась за ініціативи засновника і СЕО корпорації «Біосфера», Почесного Консула Італійської Республіки у місті Дніпро Андрія Здесенка: «Саме культура дає нам можливість переключитися, надихнутися, передати історію, відчути музику, яку створювали генії в найважчі періоди історії. У такі моменти особливо гостро усвідомлюєш: культура — це жива енергія, яка допомагає суспільству зберігати силу духу, відчувати єдність і відкривати нові сенси навіть у найскладніші часи. Саме тому ми й надалі будемо підтримувати культурні ініціативи, створювати простір для діалогу й реалізовувати подібні проєкти». 

Цей концерт став продовженням великого культурного проєкту та спільної місії, яку реалізують Андрій Здесенко та народний артист України, диригент Дмитро Логвин.

«Вже багато років ми реалізуємо проєкти, які показують українську та італійську культури на найвищому рівні. І щоразу ми переконуємося: справжнє мистецтво має здатність єднати людей, навіть у найважчі часи. Це наша місія — демонструвати найкращі здобутки культури, створювати простір для взаєморозуміння та підтримки, відкривати нові можливості для творчого партнерства між Україною та Італією» – відзначив Дмитро Логвин. 

Це вже третій захід у межах циклу, присвяченого італійській музиці. Розпочався він концертом Маріо Стефано П’єтрадаркі, що відбувся у Дніпрі та Києві. Наступним став симфонічний вечір до 210-річчя Джузеппе Верді у Дніпрі з участю провідних солістів Національної опери України та кавалерів ордену «Зірка Італії». І ось тепер — нова подія, яка знову об’єднала українців та італійців силою музики та спільних цінностей.

Окрім прем’єри «Насіння соняшника», публіка почула твори Левка Колодуба та Каміля Сен-Санса. 

Такі міжнародні культурні ініціативи є свідченням того, що навіть у період випробувань Україна залишається відкритою до діалогу, партнерства та творчого обміну. Важливо й те, що Італія підтримує Україну з перших днів війни, і саме культурні проєкти стають ще одним проявом цієї солідарності. 

Партнери: Торгово-промислова палата України, корпорація «Біосфера», Charisma Fashion Group, Національна філармонія України.

Ведуча вечора: Марися Горобець

Довідка

Чезаре К’як’яретта – італійський композитор та виконавець. З дуже юного віку він присвятив себе вивченню акордеона, згодом опанував бандонеон. Виступив із понад 1000 концертами у 35 країнах світу — зокрема у США, Німеччині, Південній Кореї, Мексиці; неодноразово грав у філармоніях України. Лауреат провідних національних і міжнародних конкурсів (PIF Castelfidardo, категорія Premio), тричі відзначений Orpheus Award; також має Astor Piazzolla Award.

 Вхід вільний за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/rFVJrhDcF7usoorp8

Національна філармонія України продовжує реалізовувати місію культурного спротиву, підтримки ментального здоров’я українських військових та вразливих категорій населення через музику і доступ до мистецтва. 

У межах проєкту «Філармонія нескорених», що реалізується Національною філармонією України на період дії воєнного стану, з 1 червня запроваджено нові пільгові умови відвідування концертів у Колонній залі імені Миколи Лисенка.

Ключові пункти:

1. За 1 годину до початку концерту (за наявності вільних місць) встановлюється пільгова ціна квитка – 1 гривня 00 коп. для таких категорій громадян:
   
   • військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань;
     
   • учасники бойових дій;
     
   • члени сімей загиблих (померлих) Захисників або Захисниць України;
     
   • учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1);
     
   • особи з інвалідністю І групи;
     
   • діти з інвалідністю;
     
   • учні, студенти, курсанти закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобувають професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту за денною формою навчання (здобуття освіти).
     
2. Остання середа кожного місяця визначена днем пільгового відвідування концертів у Колонній залі ім. М.В. Лисенка.
   За 4 години до початку концерту (за наявності вільних місць), для вищезазначених категорій також діє пільгова ціна квитка – 1 грн 00 коп.
   
3. Квитки за пільговими цінами можна придбати виключно в касі Національної філармонії України за наявності документа, що підтверджує належність до відповідної пільгової категорії.
   Один пільговий квиток – на одну особу.
   
4. Окремі концерти передбачають квитки за пільговою ціною 100 грн 00 коп., які можна завчасно придбати в касі філармонії, для таких категорій:
   
   • діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування;
     
   • діти з багатодітних сімей;
     
   • діти з інвалідністю;
     
   • учні, студенти, курсанти закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобувають професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту за денною формою навчання (здобуття освіти);
     
   • пенсіонери;
     
   • особи з інвалідністю;
     
   • учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
     
   • військовослужбовці ЗСУ та учасники бойових дій;
     
   • члени сімей загиблих (померлих) Захисників/Захисниць України.
     

*Пільгова ціна квитка діє також для однієї особи, що супроводжує особу з інвалідністю, якій встановлена перша група інвалідності, або дитину з інвалідністю.

За деталями звертайтеся до адміністрації або квиткової каси.

*Просимо бути готовими пред’явити посвідчення на вимогу контролера.

Вперше в Україні! З 19 травня стартує Національний тиждень безбар’єрності — ініціатива Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з Мінрозвитку та Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності.

Мета — формування культури безбар’єрності через підвищення обізнаності, мотивацію до змін і популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей.

Протягом останніх років у філармонії вже зроблені певні кроки, що полегшують отримання інклюзивно привітного сервісу. Проте ми багато ще чому, маємо навчитися та впровадити, аби констатувати нашу реальну безбарʼєрність.

У межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, Український центр культурних досліджень та Український культурний фонд вивчають різні аспекти безбар’єрності у сфері культури.

Просимо вас долучитись до опитування та поділитись своїм досвідом відвідування закладів культури та культурних подій в Україні.

Форма доступна за посиланням:

Безбарʼєрна філармонія https://philarmonia.com.ua/bezbaryernist/

Безбар’єрність — це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос, жестами чи через екран

1 травня 2025 року в Києві відбувся Національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє». Захід, присвячений Всесвітньому дню інтелектуальної власності, став платформою для зустрічі та обговорення нагальних питань та викликів, що стоять перед українською музичною спільнотою.  

Організаторами форуму виступили Офіс Президента України, Міністерство економіки України, Міністерство культури та інформаційної політики України та УКРНОІВІ. У заході взяли участь автори, виконавці, продюсери, представники організацій колективного управління авторськими та суміжними правами, представники медіа, експерти музичної сфери, депутати та представники профільних державних інституцій.  

Учасники форуму зосередилися на підтримці україномовного музичного контенту, його створенні, поширенні, монетизації та захисті в умовах інформаційної війни. Ключовими темами обговорення стали:  

• Актуальний стан та перспективи розвитку музичної індустрії;  
• Необхідні зміни в законодавстві для стимулювання україномовного контенту;  
• Можливості обмеження доступу до російськомовного музичного контенту;  
• Захист прав інтелектуальної власності музикантів;  
• Побудова ефективної комунікації між державою, музичною індустрією, медіа та слухачами.  

Директор Національної філармонії України Михайло Швед поділився своїми думками за результатами форуму:

“Одне з найважливіших питань, які порушувались на полях Національного форуму-діалогу “Слухай, захищай своє”, є захист авторського права наших музикантів, що вкрай важливо до для сталого розвитку української музики – як класичної, так і популярної. Очікуємо, що це вкрай важливе обговорення завершилося результатом послідовних законодавчих змін, які нададуть авторам суттєві справедливі економічні мотивації власної діяльності”.

Результати форуму стануть основою для подальших законодавчих ініціатив та практичних кроків, спрямованих на підтримку української музичної індустрії та захист прав інтелектуальної власності музикантів.

11 квітня о 18:00 на сцені Полтавська обласна філармонія виступатимуть артистки Національна філармонія України — заслужена артистка України Валентина Матюшенко – сопрано і Ольга Табулина . У супроводі камерного оркестру імені Д. Ахшарумова під орудою Олега Тищика, співачки представлять програму “MOZART”.