Категорія: ЗМІ про нас

Щойно тріумфально завершилася друга едиція Міжнародного фестивалю Kyiv Baroque Fest–2025, і маємо так багато всього, чим хочемо з вами ділитися. Почнемо з великої статті у впливовому французькому виданні Le Figaro, де зазначають:
«Другий фестиваль, започаткований у розпал війни, зміг залучити міжнародних митців, зокрема французьку альтистку Саломе Ґаслен та німецького контратенора Andreas Scholl».

🖋️… посеред війни барокова музика отримала престижний фестиваль в Україні.
🖋️…Приїхало семеро міжнародних митців, порівняно з двома у 2024 році. Фестиваль помітно зріс за масштабами…
🖋️…Жодні тривожні сигнали не порушували мелодій Антуана Форкре чи Марена Маре. Протягом півтори години Київ нагадував Лондон чи Париж, хоча і з більш похмурим тоном…
🖋️…Завдяки фестивалю постає інше бачення країни. «Запрошені митці бачать реальне життя: яскраве місто, людей, які працюють, посміхаються та продовжують святкувати життя», – зазначає Роман Меліш…
🖋️…З київської кав’ярні Саломе Ґаслен зворушено свідчить: «У мене відчуття міста, що на межі, водночас втомленого та неймовірно живого, яке прагне свободи. Я ніколи раніше не відчувала нічого подібного».
🖋️«Українці бачать, що ми солідарні», – стверджує Андреас Шолль, перший міжнародний гість минулого року. Контратенор пропонує гіпотезу щодо успіху фестивалю. Барокова музика промовляє безпосередньо до серця через прагнення до гармонії її доступних мелодій. «Чи говорять вони про щось, окрім людських емоцій?» – розмірковує музикант, готовий повернутися у 2026 році, незважаючи на шість спусків в укриття готелю під час свого перебування.

На фестивалі Kyiv Baroque Fest-2025 відбувся концерт за участю контратенора Андреаса Шолля, видатного німецького виконавця барокової музики. Контратенор — рідкісний голос, найвищий з чоловічих, схожий за діапазоном на жіночий контральто. Він був популярним у бароко, а потім відродився вже в середині ХХ ст. У Києві разом з Ансамблем ранньої музики Капели Лятошинського Шолль виконав твори барокових композиторів Генрі Перселла (у тому числі знамениті «Пісню холоду» і «Плач Дідони») та Баха.

До війни в репертуарі українських філармоній звучало 70% російської або імперської музики, а інша частина майже не виконувалася. Зараз репертуар кардинально змінився, розширюючи наші музичні кордони. Проте існує величезний пласт європейської музики, який залишається невідомим для нас, хоча цей важливий контент є частиною спільної європейської історії та інтелектуальної деімперіалізації.