Фортепіано

Яскрава представниця київської виконавської школи. Музичну освіту здобула в Київській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені М. В. Лисенка (клас фортепіано І. М. Барінової), у 2012 році закінчила з відзнакою Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського, у 2015 році – асистентуру-стажування (клас професора Ю. М. Кота). Під час навчання займалася факультативно у класі клавесина професорки С. Шабалтіної та О. Шадріної-Личак. У 2019 році здобула у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського другу освіту як режисер музичного театру в класі професора В. Лукашева та І. Даць.

Виконавській манері Марії Віхляєвої властивий пристрасний, емоційний артистизм та глибоко особистісне ліричне начало інтонування, технічна досконалість, тонке та органічне відчуття ансамблю. М. Віхляєва – лауреатка І премії Міжнародного конкурсу імені Є. Коки (2011, Молдова, м. Кишинів) та дипломантка міжнародних конкурсів (2004, Україна; 2005, Грузія); у складі ансамблю лауреатка ІІ премії Першого Міжнародного конкурсу імені Д. Бортнянського (2010, Україна). Як піаністка та клавесиністка багаторазово брала участь у міжнародних фестивалях в Україні, Польщі.

Брала уроки в майстер-класах відомих музикантів: І. Рябова, М. Бероффа, Я. Касмана, К. Мартінеса-Менера, Е. Стефаньської (клавесин).

Із 2010 року Марія Віхляєва – солістка Національної філармонії України. Як солістка вона багато гастролює, має виступи з багатьма симфонічними оркестрами України – Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України, Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України, Державним академічним естрадно-симфонічним оркестром України, Академічним симфонічним оркестром «Філармонія» Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, Заслуженим академічним симфонічним оркестром Українського радіо. 

Репертуар М. Віхляєвої складають твори композиторів різних епох та музичних напрямків – Ж. –Ф. Рамо, В. А. Моцарта, К. М. Вебера, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Р. Шумана, Й. Брамса, Ф. Ліста, Р. Вагнера, Е. Гріга, К. Дебюссі, М. Равеля, С. Франка, Ф. Пуленка, Я. Сібеліуса, А. Хачатуряна, Д. Бортнянського, Н. Нижанківського, М. Лисенка, Б. Лятошинського, Ж. Колодуб, М. Степаненка, Є. Станковича, І. Щербакова та ін. 

Марія Віхляєва багато уваги приділяє камерно-інструментальній музиці, співпрацює з багатьма солістами Національної філармонії України – О. Чубаревою, В. Матюшенко, О. Табуліною, О. Чувпилом, К. Мороз, В. Самофаловим, Ю. Шутком, А. Поліщук та ін.

Брала участь у багатьох постановках на сцені Колонного залу імені Миколи Лисенка: «Диригент оркестру» Д. Чимарози (2014, партія клавесина), «Синьйор Брускіно, або Випадковий син» Дж. Россіні (2015, партія клавесина), «Директор театру» В. А. Моцарта (2017, концертмейстерка), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (2023, концертмейстерка, автор проєкту і художній керівник постановки В. Лукашев), містерії у ритмі танго «Марія. Tangus Dei» за мотивами оперіти А. П’яццолли «Марія з Буенос-Айреса» (2018, партії фортепіано і челести), у літературно-музичній виставі «Король і Блазень» (2021, автор театральної версії вистави – Володимир Лукашев, авторка однойменної казки – Ніна Андрос-Королюк, музика та музично-літературна версія лібрето – Роман Смоляр).

Авторка проєкту «Присвята», присвяченого пам’яті Сергія Миколайовича Віхляєва (2018). Авторка музичної композиції «Микола Вінграновський. Кіно, що зветься життям» (2019, режисер А. Гнатюк, автор ідеї О. Рудько).

М. Віхляєва разом із О. Чубаревою брала участь у благодійному концерті в рамках заходів до Всеукраїнських днів у Вільнюсі (2024, Литва), у благодійних концертах на підтримку України у Польщі (2024). Разом із Н. Пелех виступила на благодійному концерті на підтримку ЗСУ в Обухівському міському будинку культури.

Має фондові записи на Українському радіо.

Лауреатка Українського конкурсу імені М. В. Лисенка, солістка-інструменталістка Національної філармонії України.

Народилася 1 січня 1955 року в Ташкенті (Узбекистан). Закінчила у 1973 році Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені М. В. Лисенка (клас фортепіано Ю. Л. Будницької), а у 1978 році -  Київську державну консерваторію імені П. І. Чайковського (клас фортепіано професора О. О. Александрова). В 1978 році у Львові здобула звання лауреата Українського конкурсу імені М. В. Лисенка, у 1981 році на VI Всесоюзному конкурсі піаністів в місті Ташкенті нагороджена дипломом.

Протягом 1978-1981 років працювала у Державній чоловічій капелі імені Л. Ревуцького. 

З 1981 року працює в Національній філармонії України, спочатку – концертмейстером, пізніше і донині - солісткою-інструменталісткою.

Має багато фондових записів на Українському радіо. Брала участь у концертних програмах Українського телебачення. За роки роботи у філармонії підготувала цілу низку яскравих концертних програм: «Вечір джазу», «Вечір вальсів», «Іспанські образи», «Шопен і Ліст», «Бах і його сини», «Радість кохання», «Вечір фантазій», «Музична феєрія води», «Бах-Бузоні», вечір до ювілею Й. Брамса тощо.

Лариса Деордієва має великий сольний репертуар, а також концерти для фортепіано з оркестром серед яких: № 3 Л. ван Бетховена, № 23 В. А. Моцарта, «Слов’янський» Б. Лятошинського та інші. Неодноразово виступала з Українським національним симфонічним оркестром, Луганським симфонічним оркестром, Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії.

Протягом тривалого творчого життя піаністка багато гастролювала містами України (Миколаїв, Херсон, Одеса, Чернігів, Полтава). У 2004 році побувала на гастролях в Німеччині. У 2002-2004, 2008, 2010 роках гастролювала з концертами, організованими благодійним фондом «New Beginnings», у Великій Британії. Метою цих гастролей було ознайомлення британських слухачів із духовною музичною спадщиною України. Піаністка виконувала твори Д. Бортнянського, М. Лисенка, В. Косенка, М. Скорика, В. Філіпенка, обробки українських народних пісень. Кошти від цих благодійних концертів були перераховані у дитячі лікарні, санаторії, дитячий будинок «Малятко».

Лауреатка Національного конкурсу органних ансамблів (2005, м. Дніпропетровськ) та ін.

Закінчила Київську середню спеціальну школу імені М. В. Лисенка (2002, клас фортепіано О. Шерстюк), Національну музичну академію імені П. І. Чайковського (2007, клас органа Г. В. Булибенко, клас фортепіано Л. О. Кас'яненко, клас клавесина Н. В. Сікорської) та асистентуру-стажування (2010, клас органа Г. В. Булибенко). Упродовж 2008–2010 років – концертмейстерка хорового відділу Київської дитячої музичної школи № 33, 2010–2021 – викладачка з класу фортепіано Київської дитячої школи мистецтв № 5. Від 2023 – концертмейстерка Київської дитячої музичної школи № 33 імені В. Пухальського. Від 2012 року працює артисткою-солісткою-інструменталісткою Національної філармонії України.

Брала участь у фестивалях та симпозіумах, зокрема: Міжнародному органному симпозіумі (2009, м. Львів), І. Польсько-українському форумі органної музики (2012, м. Летичів), фестивалі «Organium» (2008, м. Суми), Міжнародному фестивалі молодих органістів (2008, Польща–Литва), Другому Міжнародному молодіжному фестивалі органної музики (2009, м. Ужгород), Міжнародному фестивалі «Лівадія–Фест» (2009, Автономна Республіка Крим), Міжнародному фестивалі «Грудневі вечори. Музика при свічках» (2009, м. Дніпро), Міжнародному музичному фестивалі «Київська весна» (2018). Підвищувала свій професійний рівень на майстер-класах Х. Метцгера, Х. Герінга, М. Хандера, В. Штокмаєра (Німеччина), К. Стембріджа, Л. Гієльмі (Італія), О. Ортемат (Франція), М. Топоровського, Ю. Гембальського (Польща), Б. Візгергофа (Нідерланди) та ін.

Виступає з різноманітними хоровими колективами – Академічною хоровою капелою Українського радіо, Академічним камерним хором «Хрещатик», камерним хором «Київ», камерним хором «Кредо», Народною академічною хоровою капелою НАН України «Золоті Ворота», хоровою капелою хлопчиків та юнаків «Дзвіночок», жіночим хором «Веснівка», студентським хором Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, хором «Мелодія» Школи мистецтв імені М. Д. Леонтовича, хором хлопчиків та юнаків сектору практики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, вокальним ансамблем «Фантазія»; оркестрами – Заслуженим академічним симфонічним оркестром Українського радіо, Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України, Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України, Національним президентським оркестром, Київським камерним оркестром, Камерним оркестром Закарпатської обласної філармонії, Національним ансамблем солістів «Київська камерата», ансамблем солістів «Благовість», струнним квартетом «Каприс-Класік», з провідними солістами України та ін. 

У репертуарі – твори Ж.–Ф. Рамо, Ж.–Б. Люллі, Л. К. Дакена, Ф. Куперена, Дж. Фрескобальді, Д. Букстегуде, Дж. Б. Перголезі, Й. С. Баха, Й. С. Баха–Ш. Гуно, Н. Брунса, Й. Л. Кребса, Г. Ф. Генделя, А. Вівальді, Л. Боккеріні, Р. Шумана, Ф. Мендельсона, М. Регера, С. Франка, Г. Форе, Ф. Пуленка, М. Брозіга, Т. Дюбуа, Ш.–М. Відора, Г. П’єрне, Е. Жигу, Й. Йонгена, Й. Г. Райнбергера, А. Гільмана, П. Ебена, Р. Пурвіса, Ф. Нововейського, М. Дюруфле, Д. Бортнянського, М. Колесси, Л. Дичко, М. Шуха, А. Комлікової та ін.

В 2012 році разом із Наталією Грановською (мецо-сопрано) здійснила запис компакт-диску. 

Веде активну концертну діяльність у багатьох містах України та за кордоном.

Роман Лопатинський народився у Києві в 1993 році. У 2009 році молодий піаніст вступив до класу Б. Петрушанського в Міжнародній академії Incontri col Maestro (м. Імола, Італія). Закінчив Київську середню спеціальну музичну школу-інтернат імені М. В. Лисенка (клас фортепіано І. Баринової, клас камерного ансамблю Л. Райко), у 2016 році – Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського (клас фортепіано С. Рябова). У 2024 році здобув ступінь доктора філософії (за темою: «Інтерпретація творів малої форми як творча платформа виконавського стилю (на прикладі фортепіанної творчості Й. Брамса та Б. Бартока)», творчий керівник – О. Ринденко).

Лауреат понад 20-ти міжнародних фортепіанних конкурсів, зокрема: Hamamatsu International Piano Competition (ІІ премія, м. Хамамацу в префектурі Сідзуока, Японія), Busoni Competition (ІІІ премія і спеціальний приз публіки, м. Больцано, Італія), Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця (І премія, золота медаль і 6 спеціальних призів, м. Київ, Україна), Artur Rubinstein International Piano Master Competition (м. Тель-Авів, Ізраїль), Concurs Internacional de Musica Maria Canals (м. Барселона, Іспанія).

Він – один із найяскравіших і найперспективніших молодих піаністів України. У 2017 році Роман Лопатинський став учасником Heidelberg Festival Academy. У вересні 2024 року здобув І премію Міжнародного конкурсу піаністів імені Джордже Енеску, а також Премію імені Раду Лупу за найкраще виконання Сонати № 3 для фортепіано D–dur, ор. 24 Джордже Енеску.

Музикант – постійний гість престижних концертних залів та фестивалів світу, серед яких: Ginza Hall (м. Токіо, Японія), Steinway Hall (м. Нью-Йорк, США), Alfred Corto-hall (м. Париж, Франція), фестиваль Next Generation (м. Бад-Раґац, Швейцарія), Noosa Arts Theatre (м. Нузавілл, Австралія). Виступав із Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України, Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України, Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії імені М. Скорика, Токійським симфонічним оркестром (Японія), Симфонічним оркестром радіо і телебачення Саарбрюкена (Німеччина), оркестром Arena di Verona (Італія) та оркестром Teatro Comunale Bologna (м. Болонья, Італія). Як соліст виступав із відомими диригентами – Міхаелем Зандерлінгом, Франческо Омаззіні, Марко Боні, Такасекі Кена, Тао Фана, Теодором Кухарем, Ніколя Краузе, Володимиром Сіренком, Ігорем Палкіним, Наталією Стець. Дебютував у Musikverein Gläserner saal та Konzerthaus Schubert Säll (м. Відень, Австрія), на Gstaad Menuhin Festival–2025 (м. Гштаад, Швейцарія) й на George Enescu Festival–2025 (м. Бухарест, Румунія).

З 2017 року Роман Лопатинський - стипендіат Благодійного фонду VERE MUSIC FUND.

Виступає у складі NotaBene Chamber Group Національного будинку музики (разом із Максимом Грінченком (скрипка), Андрієм Павловим (скрипка), Ігорем Завгороднім (альт), Юрієм Немировським (кларнет), Артемом Полуденним (віолончель).

У репертуарі піаніста – твори Й. С. Баха, Й. Гайдна, Л. Бетховена, В. А. Моцарта, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Й. Брамса, Ф. Шопена, Ф. Ліста, Ф. Мендельсона, Б. Бартока, Дж. Енеску, А. Дворжака, С. Франка, К. Дебюссі, М. Равеля, К. Сен-Санса–Ф. Ліста–В. Горовиця, Р. Штрауса, В. Косенка, Б. Лятошинського, В. Сильвестрова та ін.

Деякі з останніх нагород Р. Лопатинського:
– лауреат The16th Artur Rubinstein International Piano Master Competition (2021, м. Тель-Авів, Ізраїль);
– ІІ премія ХХХІІІ Ferrol International Piano Competition (2022, м. Ферроль, Іспанія);
– І премія Recodnite Armonie III International Piano Competition (2022, м. Гроссето, Італія);
– V премія Ljubljana Festival International Piano Competition (2023, м. Любляна, Словенія);
– III премія Concurs Internacional de Musica Maria Canals de Barcelona (2023, м. Барселона, Іспанія);
– I премія «Neue Sterne» на 8 Internationaler Klavierwettbewerb (2024, м. Вернігероде, Німеччина);
– I премія та спеціальний приз глядацьких симпатій Euregio Piano Award International Piano Competition (2024, м. Гайленкірхен, Німеччина);
– II премія First International Piano Competition for Composers of Jewish Heritage (2024, м. Ганновер, Німеччина);
– III премія Jaen Piano Competition (2025, м. Хаен, Іспанія).

Також він лауреат Премії імені М. В. Лисенка 2026 року (за напрямом "за видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві").

З 2025 року – соліст Національної філармонії України

Соліст-інструменталіст Національної філармонії України, професор кафедри інструментально-виконавської майстерності Інституту мистецтв Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, лауреат міжнародних джазових фестивалів, композитор.

Вячеслав Полянський серйозно захопився джазом ще в консерваторські роки (закінчив Львівську консерваторію) і, як сам говорить, відтоді у нього «…дві музики, які прекрасно співіснують і нерідко навіть перетинаються». У своїй виконавській діяльності він вдало поєднує академічну манеру із джазовою.

Як соліст, а також у складі різних колективів, включаючи симфонічні оркестри і створений спільно з піаністом Юрієм Бонем єдиний в СРСР джазовий фортепіанний дует, гастролював більш ніж в 100 містах – від Далекого Сходу до берегів Ла-Маншу, а також у США, брав участь в численних музичних форумах і фестивалях. У його творчому багажі – декілька альбомів фортепіанної імпровізаційної музики. Нині він виступає у фортепіанному дуеті сучасної імпровізаційної музики із сином, народним артистом України Тимуром Полянським. 

Виконавська манера цього музиканта відрізняється особливою вишуканістю, незвичайним фортепіанним туше і тонким, проникливим фразуванням. Його лірико-віртуозний стиль – це швидше довірлива бесіда з давніми друзями мовою музики, рідкісна в академічному середовищі манера відкритого спілкування, за допомогою свого інструмента.

Окрім виконавської і педагогічної діяльності, Вячеслав Полянський плідно працює як композитор, створюючи музику для театру, кіно й естради. Він – автор музики до більш ніж 200 театральних вистав, які з успіхом йдуть в Україні, Франції, Польщі, серед яких – опера, музичні драми, мюзикли, а також безліч вистав для дітей різного віку, на матеріалі яких випущена цікава серія компакт-дисків для дітей під назвою «Музичні казки від Вячеслава Полянського».

Автор книг і навчальних посібників із джазової тематики, Вячеслав Полянський сам став об'єктом академічних досліджень – статті про нього розміщені в двох енциклопедіях.

Закінчила Київську державну консерваторію імені П. І. Чайковського (клас О. Г. Холодної). Солістка-інструменталістка Національної філармонії України. 

Виконувала з провідними оркестрами України фортепіанні концерти В. А. Моцарта, Е. Гріга, Л. Бетховена, Ф. Шопена, має сольні записи на Українському радіо і телебаченні, а також записи із багатьма закордонними і українськими музикантами. 

В її репертуарі більше десятка сольних програм із творів Ф. Куперена, Ж.–Ф. Рамо, А. Скарлатті, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Ф. Шуберта, К. М. Вебера, Р. Шумана, А. Дворжака, Ф. Шопена, К. Дебюссі, М. Равеля, Ф. Пуленка, М. Лисенка, Б. Лятошинського, В. Косенка та багатьох інших.

Неодноразово брала участь у Міжнародному фестивалі «Кларнетісімо» (Бельгія), Шопен-фесті (м. Радомишль). На запрошення компанії ESS.A.Y.RECORDING нею були записані та видані у Нью-Йорку 6 сольних компакт-дисків включно зі всіма (нині це єдиний у світі проєкт) сольними фортепіанними творами А. Дворжака. Твори Ф. Шопена піаністка виконувала на багатьох сценах, зокрема на батьківщині композитора у Желязовій Волі (Польща), у місті Вальдемосса на Майорці (Іспанія), де проходить відомий фестиваль на честь композитора.

Інеса Порошина гастролювала в Польщі, Вірменії, Італії, Бельгії, Нідерландах та ін. Веде активну сольну концертну діяльність в Україні.

Максим Шадько народився 21 серпня 1993 року у м. Харків. З 2000 по 2011 роки навчався у Харківській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті у класі педагога-методиста Наталії Авраменко. З 2011 року навчався у Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського в класі народної артистки України, професорки Тетяни Вєркіної. У 2015 році отримав ступінь бакалавра, а у 2016 – ступінь магістра за спеціальністю «музичне мистецтво». Продовжив навчання спочатку в асистентурі-стажуванні (творча керівниця – народна артистка України, професорка Тетяна Вєркіна), а потім в аспірантурі ХНУМ імені І. П. Котляревського (наукова керівниця – кандидатка мистецтвознавства, доцентка Аділя Мізітова). В 2022 році захистив дисертаційне дослідження та отримав науковий ступінь «доктор філософії» (тема дисертації: «Феномен розширеного фортепіано у творчості Дж. Крама»).

М. Шадько викладає на кафедрах спеціального фортепіано та камерного ансамблю Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. З 2023 року є солістом-інструменталістом Національної філармонії України. У 2025 році став лауреатом Премії імені Левка Ревуцького.

Максим Шадько має лауреатські звання низки міжнародних конкурсів, серед яких: Конкурс юних піаністів В. Крайнєва (2 премія, Україна), Конкурс юних піаністів «На батьківщині С. Прокоф’єва» (2 премія, Україна), Конкурс «Кримська весна» (1 премія, Україна), Міжнародний конкурс-фестиваль «Ніч у Мадриді» (1 премія, Іспанія), Міжнародний конкурс-фестиваль пам’яті Б. Лятошинського (спеціальний приз, Франція), Перший конкурс музичного мистецтва «Харківські асамблеї» (1 премія, Україна), Міжнародний конкурс «Київ» (2 премія, Україна), Franz Liszt center piano competition (2 премія, 2021, Іспанія).

Максим Шадько постійно бере участь у міжнародних музичних фестивалях «Kharkiv Music Fest», «Контрасти», «Віртуози», «Bouquet Kyiv stage», «Харківські асамблеї», «Музика - наш спільний дім», «В гостях у Айвазовського», «Французька весна в Україні», Фестивалі музики Бориса Лятошинського «Liatoshynsky Space» та інших. У 2013 та 2014 роках був співорганізатором Міжнародного фестивалю молодих композиторів та виконавців «Дні нової музики у Харкові».

Як соліст, Максим Шадько виступав з Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України, Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України, Національним ансамблем солістів «Київська камерата», Київським камерним оркестром, Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії імені М. Скорика, Академічним симфонічним оркестром «INSO-Lviv», Одеським національним філармонічним оркестром, Академічним симфонічним оркестром Дніпропетровської філармонії імені Л. Когана, Академічним симфонічним оркестром Харківської філармонії, Молодіжним академічним симфонічним оркестром «Слобожанський» та Студентським симфонічним оркестром ХНУМ імені І. П. Котляревського, з яким у 2015 здійснив гастрольну поїздку до Німеччини. Співпрацював з диригентами Миколою Дядюрою, Володимиром Сіренком, Роком Фаргасом, Вінсентом Козловським, Наталією Пономарчук, Олександром Гордоном, Алліном Власенком, Віктором Плоскіною, Дмитром Логвіним, Юрієм Бервецьким, Вікторією Жадько, Юрієм Янком, Юрієм Насушкіним, Юрієм Яковенком, Шаліко Палтаджяном, Ігорем Шаповаловим, Павлом Багінським.

Максим Шадько постійно вдосконалює свою виконавську майстерність, беручи участь у майстер-класах знаних піаністів та викладачів, серед яких професори Дмитро Алєксєєв, Павло Гілілов, Вольфганг Манц, Мілана Чернявська, Джуліано Маццоканте, Сергій Едельманн, Лєв Наточенний. У 2020 році був відібраний особисто маестро Мюрреєм Перайєю до участі у його майстер-класі, який організувало авторитетне музичне видавництво G. Henle до 250-річчя з дня народження Людвіга ван Бетховена. У 2023 році відвідував майстер-класи Wilhelm Kempff Cultural Foundation (Позітано, Італія), присвячені камерній музиці Р. Шумана, де співпрацював з піаністом Вільямом Йоном та віолончелістом Джуліаном Штекелем.

Максим Шадько є стипендіатом Президента України, Ротарі-клубів м. Харкова, фонду М. Єщенко та Фонду підтримки молодих обдарувань. З 2018 року співпрацює та отримує грантову підтримку від VERE MUSIC FUND.