Народний спів

Лауреатка міжнародних і всеукраїнських  конкурсів і фестивалів, солістка-вокалістка (народний спів)

Понад 25 років гідно працює на благо розвитку української національної культури і мистецтва. Має від природи чудові голосові дані, гарну сценічну зовнішність, талант донести до глядача душу української народної пісні. Ще зі шкільних років успішно представляла Україну на міжнародних конкурсах і фестивалях. Вона - лауреатка ІІ Міжнародного фестивалю фольклору (1990), що проходив у Києві під егідою Міжнародної ради організацій фестивалів фольклору та традиційних мистецтв (CIOFF); лауреатка національних конкурсів: «Нові імена України» (1991), «Боромля» (1992–1994), «Надія» (1995), «Червона рута» (2013), «Зірка над вертепом» (2016), «Зірковий грамофон» (2018), «Пори року», «Квітнева зірка» (2019), «Zirka», «Folk Musik» (2020), «Kyiv muses of talents» (2021).

Закінчила вокальний відділ Київського національного університету культури і мистецтв (клас викладача народної артистки України Наталії Петрівни Цюпи). Від 1997 року – солістка–вокалістка Національної філармонії України.

У репертуарі артистки - українські народні пісні, пісні календарно-обрядового циклу (веснянки, гаївки, купальські, обжинкові, весільні, колядки і щедрівки), ліричні, козацькі, думи, жартівливі пісні, зібрані у численних фольклорних експедиціях. І. Карзанова володіє також співом у різних стилях і жанрах: від фольклорного стилю до естрадного. У творчому доробку співачки твори вітчизняних поетів і композиторів: І. Кириліної, О. Спаринського, Г. Гаврилець, А. Мігай, Л. Горової, М. Луківа, М. Бойко, В. Крищенка, Б. Олійника, М. Сома, Д. Луценка та інших. 

Серед програм – «Козацькому роду нема переводу», «Український ярмарок», «Весілля», «Україна колядує», «Щедрівочка щедрувала», «Веснянка-панянка», «Весна красна прийшла», «Зберемося, роде», «Київське ретро», «Пісні про щастя», «Петрівочка», «Купальська» та інші.

Як солістка фольк-рок гурту «Вінки» випустила два альбоми «За водою рута-м'ята», «Що й по траві, по траві».

Інна Карзанова є активною учасницею і організатором благодійних концертів для соціально незахищених верств населення (дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, людей похилого віку) учасників АТО, військових і поранених у повномасштабній війні з 2022 року. Волонтерка. Відвідує військові частини і госпіталі з благодійними концертами. 

Бере активну участь у теле- і радіопрограмах. Заснувала свої офіційні канали на YouTube, TikTok, сторінки Facebook та Instagram, у яких активно популяризує українську народну пісню, фольклор, традиції, котрі дають їй змогу формувати любов і пошану до народних обрядів широкому загалу глядачів.

Народна артистка України. Орден княгині Ольги ІІ і III ступенів, орден почесний нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України», орден почесний нагрудний знак «За сприяння війську», орден Святителя і Чудотворця Миколая «За відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо», медаль Міністерства оборони України  «За сприяння розвитку Збройним Силам України».

Співачка (народний спів), фольклористка, кандидат мистецтвознавства.

Дипломантка Міжнародної програми «Мистецький Олімп» «За вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва України» (2010). Подяка Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації (2010). Гран-прі Конкурсу вокального мистецтва «Осіння мелодія» в номінації «Народний вокал» (2010, м. Гнівань). Дипломантка проєкту «Обличчя України. Імена. Портрети. Долі» (2010). Подяка «За вагомий внесок у справу культурно-естетичного виховання співробітників Служби зовнішньої розвідки України» (2010). Подяка Командувача Об’єднаного оперативного командування Збройних Сил України (2011). Медаль Міністерства оборони України «За сприяння Збройним Силам України» (2011). Звання «Людина року» в номінації «Талант і визнання Полтавщини» (2012). Заслужена артистка України (2014). Орден княгині Ольги III ступеня (2016). Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» (2016). Кандидат мистецтвознавства (2019) за темою: «Творчість Раїси Кириченко у контексті музично-пісенного мистецтва Полтавщини (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)». Орден княгині Ольги II ступеня (2022). Почесний нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України» (2022). Почесний нагрудний знак «За сприяння війську» (2023). Орден Святителя і Чудотворця Миколая «За відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо» (2024). Народна артистка України (2025). Подяка «За плідну співпрацю і взаємодію у справі захисту національних інтересів держави, активне сприяння Збройним Силам України у виконанні покладених на них завдань в умовах воєнного стану» від Головнокомандувача Збройних сил України, генерала Олександра Сирського (2026).

Закінчила вокально-хорову студію при Національному українському народному хорі імені Г. Верьовки (2008), Київський національний університет культури і мистецтв (2010, бакалавр, спеціалізація «Культурологія»), Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (2013, магістр, спеціальність «Культурологія»), Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури» (2018, спеціальність «Музичне мистецтво»).

2008 – артистка Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки. Від 2009 і до сьогодні – артистка (вокалістка) Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України. Від 2012  і до сьогодні – артистка–вокалістка (солістка) Національної філармонії України. Упродовж 2016–2022 Я. Руденко була керівницею вокального ансамблю «Подруженьки» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Я. Руденко співає в різних стилях і жанрах – від фольклорного до естрадно-народного. У її репертуарі багато народних пісень з усіх регіонів України, а також пісні С. Чарнецького, Я. Барнича, А. Горчинського, І. Кириліної, Г. Татарченка, Р. Білишка, О. Семенова, О. Казміровича, Ю. Мельника, В. Конощенка, Н. Май, В. Кузнєцова, В. Ковтуна, І. Білик, Н. Петраша, О. Осадчого, Ю. Володькова, Ю. Васильківського, Т. Кабаченка, понад 700 українських народних пісень: a cappella, в обробці С. Хитрякова, О. Чуха, в оркестровці О. Ільницької, Ю. Мельника, В. Марунича та ін., пісні січових стрільців. 

Серед сольних програм – «Весна мого серця» (2012), «Заспівай, моя родино» (2013), «У серці з Україною» (2013), «Обніміться ж, брати мої!» (2014), «Слава Україні!» (2015), «Благословенна у віках…» (2016), «Моя весна» (2018), «Співаймо, Україно! (2018), До Дня Гідності та Свободи «Ми – вільний народ» (2023), «Музичні візерунки» (2024), «Музична подорож Україною» (2024), «Із бабусиної скрині» (2024), «Вечорниці» (2024).

Виступала із Заслуженим академічним ансамблем пісні і танцю Збройних сил України під керівництвом В. Антонюка, Академічним оркестром народної та популярної музики Українського радіо під керівництвом М. Пікульського, Зразковим художнім колективом Театром пісні «Ладоньки» під керівництвом С. Садовенко, фольклорним гуртом «Рожаниця» під керівництвом І. Ковтун, фольклорним ансамблем «Громиця» під керівництвом Є. Пихтіна, ансамблем «Веселі музики» під керівництвом С. Хитрякова, ансамблем «Дивограй» під керівництвом В. Чорнокондратенка, вокальним квартетом Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України (у складі: К Пономаря, Т. Бережанського, Р. Літвінова, Д. Сагірова), тенором Д. Фощанкою, баритоном Д. Коганом (Німеччина), Т. Григорків, С. Карпенко (народний спів), інструментальним тріо (у складі: О. Шевцова (клавішні), В. Сичака (гітара), В. Швеця (ударні інструменти), естрадними співаками – О. Шпортьком, С. Юрченком, А. Князем, Ю. Васильківським, Я. Гавюком, Х. Охітвою (вокал), бандуристкою О. Немеш, лірником Є. Пихтіним, акордеоністом С. Поповим, баяністом С. Грінченком, танцівницею Д. Коваль,артистами розмовного жанру, музикознавцями і ведучими – А. Паламаренком, О. Єременко, С. Корецькою, Д. Хоркіним, О. Кононенко, О. Павлютіним, В. Ілащуком, О. Рудьком, актором А. Гнатюком, співпрацювала із режисерами-постановниками І. Нестеренко, А. Гнатюк, М. Рижовою.

Співачка є активною учасницею і організатором благодійних концертів на підтримку онкохворих дітей, концертів для бійців АТО, з 2022-го – бійців ЗСУ. Гастролювала Україною, Сербією, на Кіпрі, США, Канадою, Італією. Має три компакт–диски: «Тобі», «Заспівай, моя родино», «Нескорена», відеокліпи: «Спасибі Вам, мамо» (2011), «Любов коротша за життя» (2013), «Батько і мати» (2018), «Новорічна» (2020), «Слава нашим ЗСУ» (2023), «До бою» (2024). Бере участь у різноманітних теле- і радіопрограмах.

За матеріалами статті О. М. Гуркової, опублікованій у Енциклопедії сучасної України від Інституту енциклопедичних досліджень НАН України

Заслужена артистка України, володарка ордену «За вірність народу України», лауреатка Іменної стипендії імені А.  Солов’яненка, лауреатка всеукраїнських конкурсів, музично-громадська діячка, кандидатка мистецтвознавства, педагог.

Лауреатка Іменної стипендії імені А. Солов’яненка, наданої Всеукраїнським рейтингом популярності та якості «Золота фортуна» (1999). Лауреатка І премії Всеукраїнського молодіжного фестивалю «Перлини сезону–99» (1999, м. Київ). Лауреатка ІІІ премії ХІІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута’13» (2013, м. Київ, у складі вокального тріо «Козачка»). Почесна грамота Міністерства культури України (2013). Кандидатка мистецтвознавства зі спеціальності «Теорія та історія культури» за темою: «Українські музичні цехи XVI–XIX ст.» (2013). Лауреатка літературно-мистецької премії імені Д. Луценка «Осіннє золото» (2015). Дипломантка ІІІ Міжнародного музичного фестивалю «O–Fest»–2015 (2015, м. Буча Київської обл., у складі вокального тріо «Козачка»). Дипломантка ІV Всеукраїнського фестивалю колядок та щедрівок «Різдвяний передзвін» (2015). Орден «За вірність народу України» (2015). Подяка командира військової частини А0987, генерал-лейтенанта І. В. Луньова (2019). Подяка «Волонтерської Сотні Доброволя» (2021). Заслужена артистка України (2020). Подяка командира військової частини А0799, полковника Р. Тарасова (2023, у складі вокального тріо «Козачка»). 

Закінчила Дитячу музичну школу м. Вишгорода (1992, кл. фортепіано А. Ковтунової), Київський національний університет культури і мистецтв (2000, факультет музичного мистецтва; 2007, аспірантура). 1996 – викладач вокалу Державної дитячої хореографічної студії українського танцю «Барвіночок». 1996–2000 – викладач вокалу Київського Палацу дітей та юнацтва. 2000 – педагог-організатор відділу художньої творчості Київського палацу дітей та юнацтва. 1995–2005 – артистка фольклорного ансамблю «Кралиця» Київського національного університету культури і мистецтв. 2010–2018 – викладачка з постановки голосу Київського національного університету культури і мистецтв. Від 2022 – викладачка вокально-хорової студії при Національному заслуженому академічному українському народному хорі України імені Г. Верьовки. Від 2000 – солістка–вокалістка Національної філармонії України.

Тетяна Школьна – яскрава творча особистість, цікава інтерпретаторка, що володіє особливостями народного співу, сольного та ансамблевого виконавства. У її репертуарі – твори А. Пашкевича, М. Вороного, С. Чарнецького, А. Кос–Анатольського, О. Білаша, І. Шамо, В. Гомоляки, І. Поклада, Я. Барнича, О. Ільницької, О. Злотника, І. Кириліної, Л. Горової, О. Зуєва, В. Кулик, О. Спаринського, О. Вратарьова, А. Мігай, Р. Смоляра, Г. Міняйла, В. Павліковського, В. Воробея, С. Школьного, Г. Менкуш, А. Тимощика, українські народні пісні a cappella, в обробці О. Ільницької, І. Кириліної, А. Марценюка, С. Хитрякова, О. Чуха та ін. Репертуар співачки також складають українські народні пісні, записані від народних виконавців у численних фольклорних експедиціях, здійснених протягом тривалого часу в Чернігівській, Черкаській, Київській та інших областях. 

Серед сольних програм – «Якби мені дістати струн живих» (2009), музичні сцени «Ой, глянь, мати, та й на мій посад» (2011), «Дитячий альбом» на музику Р. Смоляра і вірші М. Вінграновського, Л. Костенко, Н. Забіли (2019), «Принцеса метро» на музику Р. Смоляра і вірші Л. Костенко (2019), «Музичний калейдоскоп» (2018), «Спів розкутого серця» на музику Р. Смоляра і вірші О. Теліги, М. Вінграновського (2020), музична вистава «Крила» на музику Р. Смоляра і вірші І. Драча (2020), «Крилатим ґрунту не треба…Музика Р. Смоляра на вірші Л. Костенко» (2024), «Музична подорож Україною» (2024), «Музичні канікули», до Міжнародного дня захисту дітей (2024), «Балада роду» (2024). Серед програм як солістки–вокалістки вокального тріо «Козачка» – «Козацькому роду нема переводу» до Дня українського козацтва (2019), «Намистинки» (2024), «Ой у лузі червона калина» Дню Конституції України присвячується (2024), «Тарасові пісні» (2024), «Весна-красна прийшла» (2024).

Виступала з Народною хоровою капелою «Дніпро» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національним академічним оркестром народних інструментів України, Національним ансамблем солістів «Київська камерата», Академічним оркестром народної і популярної музики Українського радіо, ансамблями «Рідні наспіви», «Дивограй», «Веселі музики», у складі вокального тріо «Козачка» (разом із О. Шушвар і І. Карзановою (народний спів), Квартетом баяністів імені Миколи Різоля, Р. Смоляром (бас), В. Польовчиком (цимбали), Ю. Федоровим (кнопковий акордеон), О. Міщенком (гармошка), В. Кнорозком (фортепіано), С. Школьним, музикознавцями – М. Бахуринською, С. Корецькою, О. Чижевською, читцями – Д. Бєлозором, О. Єременко, Н. Агєєвою-Швед, В. Бондарчук та ін. 

Т. Школьна – членкиня журі всеукраїнських і міжнародних фестивалів і конкурсів, зокрема: Міжнародного дитячо-юнацького фестивалю-конкурсу народної музики «Золоте зерно» (м. Київ), «Диво UA», Всеукраїнського фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Чисті роси» (с. Овідіополь Одеської обл.), голова журі Вишгородського районного фестивалю-конкурсу «Різдвяна коляда». 

Гастролювала у Польщі, Словаччині, Німеччині, Україні. Активна учасниця дитячих шкільних лекторіїв, збірних і виїзних концертів Національної філармонії України. Протягом 2014–2019 із різними мистецькими організаціями виїжджала у військові частини, госпіталі на Сході України з благодійними концертами, в тому числі з ансамблями Національної філармонії України. Брала участь у Мистецькому проєкті «Барви життя–2020» (м. Київ), вечорі пам’яті «Як тебе не любити, Києве мій!», до 94-ї річниці від дня народження поета-пісняра Д. Луценка (2015), музичній зустрічі з нагоди 100-річчя від дня народження Д. Луценка (2021, м. Київ), літературно-мистецькому заході «Світи правду, світи віру, любов і надію…» з нагоди 185-річчя від дня народження С. Воробкевича (м. Київ, Національний музей літератури України). 

Має записи у фонді Українського радіо, на компакт-дисках: «Ой, добрая годинонька настала» (2003, студія звукозапису «Аркадія–Симфо», фірма «Atlantic»), «Пісня нас усіх єднає» (2015), «Колисанки» із колисковою «Ой ну, мале дитя, спати» (2014, фірма «Астра»). 

 За матеріалами статті Ольги Гуркової, опублікованій у Енциклопедії сучасної України від Інституту енциклопедичних досліджень НАН України