Кнопковий акордеон

Народився в 1953 році в м. Кременчуці Полтавської області. З дитинства проявив великий інтерес до музики. Спочатку навчався гри на баяні в Дитячій музичній школі № 1 м. Кременчука (кл. О. П. Катуркіна). Згодом продовжив навчання в Полтавському музичному училищі (кл. баяна педагога С. П. Шкарбана), а в 1978 році закінчив Київську державну консерваторію імені П. І. Чайковського (кл. М. І. Різоля). Після закінчення був прийнятий до Національної філармонії України на посаду соліста–баяніста. 

Бездоганне й інтуїтивне відчуття стилю композиторів різних епох, віртуозна техніка гри, досконале володіння штриховою палітрою вирізняють його як одного з найкращих представників української баянної школи. Особливо зачаровує в його грі незвичайна для баяністів тонка поетичність виконання і неповторна «бісерна» гра, немовби пальці музиканта струшують на клавіатуру краплини звукового дощу.

Всі роки виконавець активно, наполегливо і послідовно накопичує свій концертний репертуар. Програми музиканта включають твори від початку XVII століття до сьогодення. Окрім творів композиторів–класиків, в концертних афішах музиканта відводиться місце оригінальним творам сучасних вітчизняних і зарубіжних авторів: А. Білошицький, А. Гайденко, В. Рунчак, Ю. Шамо, А. П’яццолла, Р. Гальяно, О. Костін. Багато сучасних композиторів довіряють Сергію Грінченку прем’єрне виконання своїх творів. Серед «коронних» концертних номерів баяніста поруч із віртуозною бравурою – філософські музичні шедеври Й. С. Баха, Ф. Ліста, п’єси А. Марчелло, Ж.–Б. Люллі, Ф. Куперена та інших.

Гастрольні шляхи митця пролягають до Італії, Швейцарії, США, Франції, Польщі, Німеччини та багатьох інших країн світу. Багатогранна творча діяльність музиканта високо оцінена державою. В 1990 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений артист України», в 1996 році – «Народний артист України». Він нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня», Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, лауреат Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах (1977) і володар Золотої медалі Міжнародного конкурсу в м. Ансі (Франція, 1982).

У творчому доробку баяніста-віртуоза – сольні програми, виступи у складі квартету, з провідними оркестрами і диригентами: Національним оркестром народних інструментів України, Київським камерним оркестром, Заслуженим академічним симфонічним оркестром і Оркестром народних інструментів Українського радіо, ансамблем «Рідні наспіви», записи на радіо і телебаченні.

Ще одна гаряча пристрасть – ансамблеве музикування. За словами самого виконавця, «...ансамблевий вірус вразив мене ще в ранньому дитинстві: саме тоді я вперше почув і родинний дует, і квартет баяністів Миколи Івановича Різоля». Пізніше, вже в Полтавському музичному училищі, Сергій стає «душею» ансамблю народних інструментів «Балалайка» (керівник – М. Жорновий). В консерваторії він увійшов першим баяністом до складу ансамблю, пізніше відомому як «Рідні наспіви». Працюючи солістом філармонії, Сергій Грінченко багато і успішно виступав із такими блискучими музикантами, як Євген Кураєв (баян) і Євген Тростянський (балалайка). Саме у співавторстві з останнім були створені такі популярні п’єси, як «Український сувенір», «Кадриль», «Капітан». Співпрацював з видатними українськими співаками: Д. Гнатюком, Д. Петриненко, В. і Г. Грицюками, В. Тимохіним, Л. Остапенко, М. Кондратюком, Н. Матвієнко, В. Шпортьком, М. Мозговим та ін.

Закономірним підсумком ансамблевої біографії С. Грінченка стало призначення його в 1992 році керівником новоствореного Квартету баяністів Національної філармонії України, який став продовженням історії Квартету під керуванням М. І. Різоля. Колектив під керівництвом С. Грінченка виріс до найбільш авторитетних і титулованих професійних художніх колективів держави. У 1999 році квартет став лауреатом першої премії і дипломантом двох престижних міжнародних конкурсів – „Citta di Castelfidardo” та „Astor Piazzolla”, які проводяться в Італії. Були підготовлені декілька різноманітних концертних програм, серед яких – дві монографічні програми, присвячені творчості Й. Штрауса та А. П’яццолли. Квартет успішно гастролював у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Італії, записав декілька компакт-дисків. 

З 2016 року основним місцем роботи Сергія Грінченка стала Національна музична академія України, проте він залишається солістом Національної філармонії України.  З 1991 року він – старший викладач, доцент (2004), професор (2023) кафедри народних інструментів Національної музичної академії України. Серед його учнів – заслужені артисти України Роман Молоченко, Ігор Саєнко, лауреат міжнародних конкурсів Роман Онисків та інші. 

Сергій Грінченко – автор численних перекладень і аранжувань для квартету, серед яких твори композиторів А. Вівальді, Й. Штрауса, А. П’яццолли, Дж. Гершвіна, М. Скорика, А. Білошицького, В. Монті, В. Раду та інших. Видана нотна збірка «З репертуару Сергія Грінченка», три збірки «Практичний курс ансамблевої гри студента-баяніста», створена композиція «Надвечір’я». Він постійно бере участь у роботі журі різноманітних конкурсів, проводить майстер-класи для студентів і викладачів музичних закладів. 

Народився в музичній родині (батько – викладач музичного училища, сестра і брат в різні часи закінчили Київську державну консерваторію імені П.І. Чайковського, дядько – заслужений артист УРСР, соліст Національної заслуженої капели бандуристів імені Г. Майбороди Микола Кузьмович Самофалов). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (із 1992).

В'ячеслав Самофалов Лауреат ІІІ премії Українського конкурсу музикантів-виконавців (1988, м. Рівне); в категорії камерної музики: Лауреат I премії Міжнародного конкурсу «Citta di Castelfidardo» (1999, Італія), Дипломант Міжнародного конкурсу «Astor Piazzolla» (1999, Італія), Дипломант Міжнародного конкурсу «Coupe Mondiale» (2002, Данія). 

Заслужений артист України (1999). Народний артист України (2012). Почесна відзнака Міністерства культури і туризму України (2007). Доцент (2005). Професор (2014). 

Закінчив Донецьке державне музичне училище (клас баяна заслуженого діяча мистецтв України В. Є. В’язовського), Київську державну консерваторію імені П.І. Чайковського (1989, клас баяна професора, народного артиста України М.І. Різоля); Національну музичну академію України імені П.І. Чайковського (2009, кафедра оперно-симфонічного диригування, клас професора, народного артиста України В. Б. Гнєдаша). У 1987 проходив стажування в Лейпцизькій Вищій музичній школі «Felix Mendelssohn Bartholdy» (Німеччина). 

Від 1990 – соліст-інструменталіст Київської державної філармонії (нині – Національна філармонія України). За сумісництвом із 1993–2002 – артист Квартету баяністів Національна філармонії України (партія ІІ-го баяна). 

В'ячеслав Самофалов вдало суміщає виконавську діяльність з викладацькою. Він із 1995–2019 – концертмейстер, доцент (2005), професор (2014) – кафедри фольклору, народнопісенного та хорового мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв. Із 2023 – професор кафедри оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 

Виконавському мистецтву В. Самофалова притаманне прискіпливе ставлення до творів класичних і сучасних авторів. Артист володіє особливою манерою і філософським трактуванням світової та вітчизняної музичної спадщини. Професійним кредо В’ячеслава Самофалова завжди є прагнення до вершин виконавської майстерності. Маестро притаманне тонке відчуття ансамблю, досконала техніка, невпинний творчий пошук нових стилів та художніх засобів виразності. Програми за власним аранжуванням «П’яццолла і танго», «Від Баха до Гальяно», «Мальовнича Україна», «Від Березовського до Скорика» знайшли широке визнання у слухачів. Він плідно співпрацює з артистами Національної філармонії України. 

Як баяніст і диригент В. Самофалов має аудіозаписи: «Грає В'ячеслав Самофалов», «Ukrainian Trio», «Гайда», «Симфонія Сонцю», «П’яццолла і танго», два компакт-диски «Rizol Quartet».

Гастролював у Білорусі, Польщі, Угорщині, Німеччині, Франції, Італії, Швейцарії, Нідерландах, Данії, Швеції, Перу, Колумбії, Сальвадорі, Еквадорі, Коста-Ріці, Панамі; в якості учасника та члена журі брав участь у понад 30 всеукраїнських і міжнародних фестивалях. 

В. Самофалову належать численні авторські твори, серед яких інструментальні: сюїти «Листи мого дитинства» (1991), «Поліфонічний зошит» (1992), «Каприс–сюїта» (1996), «Мальовнича Україна» (2007); музика до казок Р. Кіплінга (2005); твори для симфонічного оркестру – «Колумбійський карнавал» (1993), сюїта «Музика старовинного маєтку» (2012); хорові твори – «Аве Марія» (2012, для солістів, хору, оркестру та органа, – цей твір у 2014 році отримав Благословення Його Святійшества Папи Римського Франциска, чотири Слов’янські концерти для мішаного хору циклу «Пори року» на вірші Л. Прутика: «Масляна», «Купальська», «Осенини», «Коляда» (2014), кантата «Історія солдата» на вірші Г. Рождественського, Ю. Бережко-Камінської, С. Орлова, П. Мельника (2018); вокальний цикл «Поет і смерть» на вірші Г. Лорки, Ж. Брассанса, М. Жаровіна, В. Симоненка (2020); дитяча опера–казка «Краща пісня Лісової країни» – лібрето Ю. Бережко-Камінської (2018), опера–балет «Пори року України» – лібрето Л. Прутика (2022); загалом він автор понад 300 обробок, аранжувань для різних складів хорів, ансамблів, оркестрів. 

В’ячеслав Самофалов – автор наукових статей, методичних розробок, загалом це: 24 публікації, з яких 3 – наукові, 9 – навчальних посібників для вищих музичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації. 

Серед учнів В. Самофалова – лауреати українських та міжнародних конкурсів, заслужені артисти України.

На честь 50-річчя ім'ям В'ячеслава Самофалова названа Мала планета Сонячної системи: 262418 Samofalov (2006 UV61). NASA – Jet Propulsion Laboratory (2013).

За матеріалами статті О. М. Гуркової, 

опублікованій у Енциклопедії сучасної України

від Інституту енциклопедичних досліджень НАН України

https://esu.com.ua/article-886943

Заслужений артист України (2010). Закінчив Чернігівське музичне училище імені Л. М. Ревуцького (2002; кл. баяна заслуженого працівника культури України А. Стриги), Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського (2006, кл. баяна народного артиста України, професора С. Грінченка). 2002–2023 – артист (партія баяна–баритона) камерного Квартету баяністів імені Миколи Різоля Національної філармонії України (2016–2019 – керівник ансамблю). Від 2023 і до сьогодні – артист–соліст–інструменталіст Національної філармонії України.

У складі різноманітних ансамблів, а також у сольних виступах, виконав твори Й. С. Баха, А. Вівальді, А. Вівальді–М. Ріхтера, Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Й. Штрауса–сина, Ф. Мендельсона, Е. Гріга, Ф. Грубера, К. Дебюссі, Ф. Пуленка, Г. Форе, К. Сен-Санса, М. Регера, Е. Елгара, К. Дженкінса, М. Ріхтера, А. Пярта, Дж. П'єрпойнта, В. Монті, Е. Вілла–Лобоса, А. П’яццолли, Р. Гальяно, Ф. Ґласса, П. Макконена, В. Мустафа–Заде, Л. Андерсона, З. де Амбреу, М. Глінки, М. Мусоргського, П. Чайковського, Д. Шостаковича, С. Пєшкова, А. Хачатуряна, С. Цинцадзе, Г. Канчелі, М. Березовського, Д. Бортнянського, П. Майбороди, І. Шамо, В. Кирейка, Д. Клебанова, М. Скорика, Є. Станковича, В. Зубицького, В. Польової, О. Шимка, М. Шалигіна, М. Різоля, А. Білошицького, В. Раду, С. Грінченка, А. Сташевського, В. Власова.

І. Саєнко – автор низки власних музичних творів, зокрема «Серенади для Галини» для кнопкового акордеону і фортепіано, «WHY?!?» (Чому?!?) для кнопкового акордеону, перекладень для складу квартету баяністів, зокрема: цикл концертів «Пори року», ор. 8 А. Вівальді: Концерт № 1 E–Dur «Весна», RV 269, Концерт № 2 «Літо» g–moll, RV 315, Концерт № 3 «Осінь» F–Dur, RV 293 і Концерт № 4 «Зима» f–moll RV 297; Бранденбурзький концерт № 3 G–Dur, BWV 1048, Арія з сюїти № 3 D–Dur, BWV 1068, Хоральна прелюдія f–moll, Токата і фуга d–moll Й. С. Баха; Марш, Танець Феї Драже, Китайський танець, Трепак, Вальс квітів із балету «Лускунчик» П. І. Чайковського; Fuga y mysterio, Yo Soy Maria з оперіти «Марія з Буенос-Айресу» А. П’яццолли; «Іспанський танець» М. Скорика; Бразильська Бахіана № 5 Е. Вілла–Лобоса; перекладень для кнопкового акордеону і фортепіано: Квартету № 2 Company Ф. Ґласса, “Angel” М. Шалигіна, «Карпатської пісні» З. Алмаші та ін.

Автор концертних програм квартету баяністів – «Бах. Piazzolla. Мистецтво фуги», «“Made in Ukraine” (Зроблено в Україні), «Навколо світу за 80 хвилин», «RIZOL Quartet – 80!» та ін.

У складі квартету баяністів брав участь у музичних фестивалях «Київська весна» (2003), «Прокоф’євська весна» (2005, м. Донецьк), «Передзвони осені» (2006, м. Полтава), у Першому мистецькому фестивалі «ART ПАНОРАМА» (2019, м. Біла Церква) та ін.: у «Камерно-інструментальному абонементі» Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (2018–2019, 81-й концертний сезон); у музично-естетичному вихованні учнівської та студентської молоді навчальних закладів м. Києва, пропагуючи українське класичне та сучасне музичне баянне мистецтво. Як соліст брав участь у Арт–речиталі «Лесині мрії» (за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки) (2017), фестивалі «Острог–Ренесанс» (2017, м. Острог), III Міжнародному музичному фестивалі ODESSA CLASSICS–2017, у циклі імпрез «Friday Classics» (куратор – Т. Калініченко, 2019) та ін.

Серед сольних програм – «Trembling Music (Тремтлива музика)», “Regreso al Amor”, цикл концертів «Клавіші & Кнопки», «Король танго – Астор П’яццола» (2021), «Мій П’яццолла» (2023).

Як соліст співпрацював із Заслуженим академічним симфонічним оркестром Українського радіо під керівництвом В. Шейка, Національним президентським оркестр під керівництвом Г. Куркова, Академічним симфонічним оркестром Харківської обласної філармонії, Симфонічним оркестром Чернігівського музичного коледжу імені Л. Ревуцького під керівництвом О. Шевчука, Київським камерним оркестром, Національним ансамблем солістів «Київська камерата» під керівництвом В. Матюхіна, Національним камерним ансамблем «Київські солісти», камерним ансамблем “АРТЕХАТТА” під керівництвом М. Которович, Ансамблем Nota Bene Chamber Group, Оркестром народних інструментів «СВЯТОГРАЙ» під керівництвом В.  Дмитренка, ансамблями сучасної музики “Kyiv Sinfonietta” під керівництвом В. Протасова та «УХО-ансамбль» (диригент Л. Гаджеро), Камерним оркестром «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії, струнним квартетом «Каприс-класік». У 2023 році в якості соліста дебютував разом із камерним складом Royal Scottish National Orchestra (Королівський Шотландський Національний Оркестр).

Співзасновник дуету баяністів KYIV Classic Accordion duo (разом із О. Коломійцем; від 2005 і до сьогодні). У складі дуету виступав на «ГОГОЛЬFEST» (2013, Україна), “Midland Accordeon Festival” (2015, Велика Британія), “Od Baroku do Jazzu” (2006, Польща); здійснив запис для Французького національного телебачення “ViàLMtvSarthe” у програмі “Au Bonheur de Nacre”, присвяченій баяну та акордеону (2019).

І. Саєнко – артист бандонеоніст/акордеоніст Kyiv Tango Orchestra (від 2023 і до сьогодні) разом із Т. Павлічук–Тишкевич (фортепіано), Н. Стецем (контрабас), Т. Видишем (скрипка). Квартет віртуозів – активний волонтер з початку повномасштабної російсько-української війни. 

І. Саєнко – член журі Всеукраїнського фестивалю–конкурсу юних баяністів та акордеоністів імені М. Різоля (м. Дніпро), Міжнародного конкурсу “Trophée Mondial De L'accordéon” («Трофей світу»), голова журі дитячої категорії Міжнародного конкурсу “Perpetuum mobile” (м. Дрогобич), представник України у СМА (Всесвітня конфедерація баяністів та акордеоністів).

Має записи у фонді Українського радіо. Гастролював у багатьох містах України, а також у Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі, Італії, Швейцарії, Швеції, Литви, Латвії, Естонії, Білорусі.

За матеріалами статті О. М. Гуркової, 

опублікованій у Енциклопедії сучасної України

від Інституту енциклопедичних досліджень НАН України 

https://esu.com.ua/article-887392

Відомий кнопковий акордеоніст, концертний виконавець, заслужений артист України. Його творча манера позначена експресивно яскравим темпераментом у поєднанні з високим професійним рівнем відтворення змісту музичного твору.

Закінчив із відзнаками Волочиську музичну школу по класах баяна і акордеона викладача Ц. Ю. Зюльковського, Хмельницьке музичне училище (1977) по класу Г. І. Чеського, Київську консерваторію (1982) і асистентуру-стажування (1984) у класі М. А. Давидова. Від 1980 року працює артистом ансамблю народних інструментів «Рідні наспіви» Національної філармонії України. З 1986 року виконавську діяльність соліста Національної філармонії України плідно поєднує з педагогічною роботою в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського. Підготував близько 30 випускників, серед яких – 12 лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів, викладачі музичних навчальних закладів, солісти філармоній.

Юрій Федоров – лауреат Міжнародного конкурсу «Кубок світу» 1986 року (перша премія і золота медаль). Цей конкурс називався «Чемпіонат світу з гри на баяні», і тому його переможець автоматично ставав чемпіоном світу серед баяністів. Цього титулу представник України був удостоєний вдруге після В. Зубицького (1975). Також він – лауреат Міжнародного конкурсу «Фогтландські дні музики» (м. Клінгенталь, Німеччина, 1994); Всеукраїнського конкурсу (м. Одеса, І премія).

Юрій Федоров постійно пропагує українське баянне мистецтво, включаючи твори українських класиків та сучасних українських композиторів у власному перекладенні до своїх концертних та навчальних програм студентів НМАУ. Гастролював у багатьох країнах світу: Франція, Фінляндія, Португалія, Іспанія, Канада, США, представляв Україну на престижних форумах, фестивалях і конкурсах. 

Виступає як соліст-інструменталіст у супроводі Національного симфонічного оркестру України, Київського камерного оркестру, камерного оркестру Рівненської філармонії, Державного естрадно-симфонічного оркестру України, Лондонського симфонічного оркестру «Північна симфонія». У творчому доробку твори композиторів-класиків, музика Бароко, твори сучасних українських композиторів, обробки народного мелосу. Серед сольних програм Ю. Федорова – «Органний акордеон», «Дзвони покинутого міста», «Музична скарбниця Франції» та ін.

Бере участь у методичних і виконавських семінарах, конференціях, у роботі журі регіональних, національних і міжнародних конкурсів, брав участь у розробці програм та репертуару баяністів для вищих навчальних закладів.

За заслуги в розвитку українського музичного мистецтва Юрій Федоров удостоєний почесного звання «Заслужений артист України» (1996), нагороджений міжнародною премією «Дружба» Української екологічної академії наук.